Напружене й насичене подіями життя академіка Д. Яворницького перервалося о п’ ятій годині ранку 5 серпня 1940 р. Як розповідала дружина вченого Серафима Дмитрівна, Дмитро Іванович « випив чашу страждань до останньої краплі. Мучився, кричав, стогнав. […] Перестав їсти, температура упала( а доходила до 40) і почалися нестерпні муки. Кричав, ламав руки » 41.
Ховали Д. Яворницького 6 серпня 1940 р. о 8-й годині вечора на новому кладовищі у степу. Був оркестр тієї музики, яку завжди слухав історик у парку ім. Т. Шевченка. Говорили промови. Особливо Серафима Дмитрівна запам’ ятала останню промову, яку українською мовою чудово виголосив артист А. Хорошун.
Указом Президії Верховної Ради УРСР « Про увічнення пам’ яті академіка Д. І. Яворницького » від 11 жовтня 1940 р. його ім’ я було надане Дніпропетровському історичному музею. 18 липня 1946 р. Дніпропетровський виконком обласної ради депутатів трудящих прийняв рішення про відкриття філіалу історичного музею в будинку академіка Д. Яворницького( м. Дніпропетровськ, майдан Т. Шевченка, 5). Проте лише під час « відлиги », 18 липня 1964 р. було відкрито меморіальну кімнату-музей і встановлено меморіальну дошку. Але, коли на початку 1970-х рр. тоталітарна система знову набрала обертів, цей меморіальний музей був закритий і знову відкрився лише 3 листопада 1988 р. В ньому є три меморіальні кімнати і експозиційна зала, в яких репрезентовано особисті речі Д. Яворницького, його рукописи, книги, світлини, картини М. Струннікова, С. Васильківського, Ф. Красицького та ін. Вестибуль прикрашають унікальні настінні розписи: « Тарас Бульба із синами »( автор М. Струнніков) і « Сцени з козацького життя »( автор Т. Ткаченко). Біля будинку розташований сад, дерева в якому посаджені Д. Яворницьким.
Заповіт вченого поховати його біля стін створеного ним музею був виконаний лише у 1961 р., коли було зроблено перепоховання. У 1995 р., з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Д. Яворницького, у Дніпропетровську, біля історичного музею відбулося урочисте відкриття пам’ ятника видатному українському діячеві( скульптор – В. Наконечний, архітектор – В. Мірошниченко). Пам’ ятник споруджений на народні кошти.
49