розкопки, зокрема французькими та англійськими вченими. Приїздили театральні трупи, музиканти, влаштовувалися бали, концерти, пікніки.
Давня історія та пам’ ятки культури цього краю захопили Д. Яворницького. Він поринув у дослідження і збирання старожитностей. Український історик вельми прислужився створенню музею в Самарканді, що відкрився у липні 1896 р. Значним внеском Д. Яворницького у дослідження історії Середньої Азії треба вважати серію його статей в місцевій( газети « Окраина », « Туркестанские ведомости ») та центральній(« Новости и биржевая газета ») періодиці. Але головним досягненням став « Путеводитель по Средней Азии от Баку до Ташкента в археологическом и историческом отношениях »( Ташкент, 1893), за який вчений одержав орден Станіслава ІІІ ступеня( 1893 р.) та орден Бухарської Золотої Зірки ІІІ ступеня( 1894 р.) і чин колезького асесора( гражданський чин VIII класу).
В Середній Азії Д. Яворницький продовжував напружено працювати над історією козаччини, зокрема над другим томом « Истории запорожских козаков »( СПб., 1895), а також над книгою про кошового Івана Сірка, що вийшла друком у 1894 р. в Петербурзі 31. Іван Сірко був найулюбленішим героєм Д. Яворницького, якого вчений вважав славою і гордістю запорожців, великим полководцем, справжнім українським патріотом, колосальною й разом з тим типовою особистістю славетного запорозького козацтва.
Перебуваючи на чужині Дмитро Іванович не забував рідних, що найшло відображення в його середньо-азійських публікаціях. Так, в газеті « Окраина » привертає увагу стаття під назвою « Лірник », автор якої підписався прізвищем « А. Кобзарев ». Тематика, стиль статті, згадка про діда Якима( а саме так звали рідного діда Д. Яворницького) дають підставу вважати її автором саме Дмитра Івановича. Відзначимо, що ця стаття поки що не зафіксована ані в жодній бібліографії вченого.
У Середній Азії Дмитро Іванович не відчував себе зовсім самотнім. Можна припустити, що деякий час з ним в Туркестані перебувала Єлизавета Яківна Шаховська( уроджена Щоголєва). В Ташкенті й особливо у Самарканді Д. Яворницький заприятелював з представниками місцевої інтелігенції, серед якої було багато земляків
27