II. НА СЛУЖБІ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 97
говує на повне признання. При цій нагоді я хотів би згадати про великий вклад проф. Любомира Вин ара, голови УІТ, який присвятив багатолітні наукові студії життю, діяльності і творчості Михайла Сергійовича Грушевського. Вони поклали міцний початок науці грушевськознавства. Сподіваюся, що наша конференція буде плідною і внесе поважний вклад в грушевськознавство.
Щиро вітаю і бажаю успіхів Олександер Оглоблин( в. р.)
Почесний Президент УВАН і УІТ
Це так би мовити « заповітні думки » одного з найвидатніших українських істориків 2-ї половини XX століття. З великим вдоволенням згадую нашу співпрацю в розбудові грушевськознавства і нашу дружбу. Я дуже багато завдячую моєму професорові і найближчому співробітникові в УІТ і « Українському Історику ». Ще рік перед його відходом у вічність ми плянували спільно опрацювати нарис української історіографії, але це були лиш побажання... Вже в 1992 році проф. О. Оглоблин від нас відійшов, залишаючи заповіт українським історикам в Україні і діяспорі, що відродження української національної історіографії є нашим спільним завданням, нашим священним обов’ язком без огляду на несприятливі життєві чи академічні обставини.
У 1991— 92 роках УІТ також видало два томи « Українського Історика »( томи 18 і 19), присвячені М. Грушевському. У цих томах вже брали участь наші київські, львівські, дніпропетровські, ужгородські історики і спеціялісти різних українознавчих дисциплін. Так формувалися кадри нових грушевськознавців, а « Український Історик » також став їхнім журналом. Це, я вважаю, вийнятково важливе явище— на ділі ми здійснювали « соборність української історичної науки » і її безперервність, без огляду на місце проживання поодиноких дослідників.
У міжчасі в Україні постали окремі осередки Українського Історичного Товариства. Спершу у Львові відбулася зустріч голови і секретаря УІТ з потенціяльними членами Товариства, і тоді створилася Ініціятивна Група, що її очолив Євген Пшеничний. Запляновано створення Осередку УІТ ім. М. Грушевського в Галичині. Також в майбутній управі зарезервовано місце для Ярослава Дашкевича. Пшеничний повністю присвятився цій справі. Опісля постав Осередок у Києві, і його очолив відомий археолог і історик Михайло Брайчевський, у Дніпропетровську постав Осередок під головуванням Юрія Мицика, а потому Ганни Швидько, в Ужгороді дав ініціятиву до заснування Осередку УІТ доц. Олександер Ситник, а вкінці створено Осередок УІТ ім. М. Грушевського в Острозі, що його очолив проректор Острозької Академії Микола Ковальський. Тепер існують і н іц іа
т и в н і групи УІТ в Дрогобичі і Черкасах та інших містах України. Звичайно, створення цих осередків причинилося до розбудови грушевськознавства в Україні. Наша концепція була ясна— треба якнайшвидше інтегрувати УІТ у розбудову національної історіографії в Україні. УІТ мало позитивну концепцію своєї дії на Заході і в Україні. Відносно грушевськознавства ми