Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 64
І. ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА
63
ричний журнал» за часів комуністичної репресивної системи були голо
вним знаряддям фальсифікації життя і діяльности М. Грушевського і
взагалі усіх періодів історії України. Треба сказати, що в той час багато
істориків змушені були писати на замовлення партії і тому «поборю
вали» історіографічну спадщину Грушевського, зокрема його історич
ну схему. Навіть Іван Крип’якевич, видатний історик і учень М. С.,
змушений був писати проти свого учителя. Проте були також істори
ки — партійні діячі, які добровільно і з ідеологічного переконання на
сторінках УІЖ і в інших виданнях фальсифікували і русифікували
історію України, зокрема воювали з історичними концепціями «бур
жуазного історика» і головного «фальсифікатора історії України»
М. Грушевського. На щастя цей період деформації історії України
проминув, імперія зла розлетілася. Тепер на сторінках УІЖ друкують
ся важливі матеріяли грушевськознавства, зокрема дослідження ді
яльности історика в 1917—20-х роках, критично обговорюється його
політична діяльність і друкуються джерельні матеріяли101. Журнал ви
ходить за головною редакцією директора Інституту історії НАНУ
В. А. Смолія. Інститут також був співорганізатором міжнародної кон
ференції, присвяченої 130-літтю народження М. Грушевського. Дирек
тор Інституту співпрацює з іншими науковими установами. На нашу
думку, було б побажано, щоб Інститут і УІЖ зайнялися також критич
ним дослідженням партійного «радянського грушевськознавства». Ще
живі свідки й історики, які повинні у формі спогадів і досліджень
вияснити тодішню діяльність Інституту, звернену проти Грушевського
і його школи. Це також відноситься до інших установ і університетів,
що не були безпосередньо пов’язані з Академією Наук Української
РСР. Розглядаючи сучасний стан історичної науки і грушевськознав
ства в Україні, треба відмітити діяльність відновленого Наукового То
вариства ім. Т. Шевченка у Львові 21 жовтня 1989 року. Як відомо,
Товариство зліквідувала комуністична влада на початку 1940 року,
згодом воно відновило свою діяльність на еміграції — в Мюнхені в
1947 році і поширило її в Америці, Канаді, Австралії з головним осе
редком в м. Сарселі б. Парижа, де проживав проф. В. Кубійович і
видавав «Енциклопедію Українознавства»102. Вже 2 червня 1990 року
101Для прикладу відмітимо праці: Р. Пиріг, «М. С. Грушевський між історією і
політикою» (1924—1930), УЇЖ, 1991, ч. 4—11; В. Потульницький. «Наукова діяльність
М. Грушевського в еміграції (1919—1924), УІЖ, 1992,