196 ЛЮБОМИР ВИНАР
входили видатні вчені і організатори наукового життя Америки, Канади й Европи.
Ця наукова конференція— це видатна культурна подія в науковому та громадському житті діяспори. Адже Михайло Грушевський був і залишається найвидатнішим українським істориком, організатором українського наукового життя, а також Головою Української Центральної Ради і першим президентом Української Народної Республіки 1918 року. Він є одним із найвидатніших будівничих української національної культури і державносте України в XX столітті.
Ювілейна конференція мала всеукраїнський академічний характер, в ній взяли участь науковці з України, Америки і Канади. Конференція охоплювала тематично різні аспекти життя і творчости академіка Михайла Грушевського. Ювілейна наукова конференція рекомендує:
1) Сприяти розвиткові грушевськознавства як нової галузі української науки в Україні і поза її межами. Ця галузь була започаткована Українським Історичним Товариством 1966 року, коли було відзначено 100-ліття від дня народження Великого Українця: а) сприяти виданню недрукованих і перевиданню друкованих праць М. Грушевського; б) сприяти виданню монографічних досліджень, присвячених життю, діяльності і творчості Ювілята; в) сприяти виданню бібліографічних і енциклопедичних довідників про М. Грушевського; г) з’ ясувати долю завершених і загублених останніх томів « Історії України-Руси » та « Історії української літератури » М. Грушевського.
2) Сприяти впровадженню в науку схеми Михайла Грушевського як науково-обфунтованої схеми української історії. Підготувати підручники для вищої і середньої школи, опрацьовані на основі схеми М. Грушевського.
3) З’ ясувати долю родини академіка М. Грушевського, зокрема його дочки Катерини( відомої дослідниці), дружини Марії, брата Олександра та ін.
4) З’ ясувати трагічну долю репресованих і знищених учнів і співробітників акад. Грушевського.
5) Висловити особливу подяку проф. Любомиру Винареві, голові УІТ, за його ініціятиву, організацію та успішне керівництво нової ділянки української культури— грушевськознавства, а також за успішне переведення Ювілейної конференції.
6) Висловити сердечну подяку та вітання патріярху української історичної науки проф. Олександрові Оглоблину за видатні творчі здобутки в розвитку української історичної науки.
7) Сприяти розвиткові діяльносте Українського Історичного Товариства та новоутвореного Міжнародного Товариства ім. Грушевського в дальшому розгорненні дослідів грушевськознавства. Допомогти в дальшому виданні серії УІТ— « Грушевськіяна » і звернути особливу увагу на залучення до співпраці молодих вчених.