130 ЛЮБОМИР ВИНАР
3) Опрацювання бібліографії праць Грушевського, надрукованих після його смерти( 1934— 1986), тепер до 1997 року включно;
4) Опрацювання бібліографії рецензій і бібліографічних нотаток Грушевського, розпорошених у різних серійних виданнях; 5) Доповнення бібліографії праць про Грушевського з 1985 року; 6) Виготовлення зведеного каталогу бібліотек в Америці, Канаді та Европі, де зберігаються праці Грушевського і праці про його діяльність.
Бібліографічні постуляти J1. Винара залишились актуальними також і в 1990-х роках. Уже в 1990 році історик укладає угоду з Археографічною Комісією Академії Наук у Києві відносно спільного видання бібліографічного довідника « Михайло Грушевський » за його редакторством. В Україні вважають Любомира Винара автором « найповнішої у світі бібліографії грушевськіяни » 9.
У 1996 році ювілят подає свою схему-модель бібліографії грушевськіяни, що складається з таких бібліографічних категорій:
1. Бібліографія бібліографій— включає окремі загальні і національні бібліографії, друковані бібліотечні каталоги, довідники, окремі комп’ ютерські бібліографічні банки( системи) та інші матеріяли.
2. Бібліографія праць М. Грушевського( усі друковані і недруковані праці у різних бібліографічних форматах).
3. Бібліографія праць про М. Грушевського і членів його родини( наукові, популярно-наукові праці, публіцистика, мемуаристика, дисертації( кандидатські, магістерські і докторські) та інші видання грушевськіяни.
4. Енциклопедичні матеріяли( енциклопедичні гасла і грушевськознавство в українських і неукраїнських енциклопедіях, біографічних словниках і інших довідкових виданнях).
5. Бібліографія архівних матеріялів( довідники до архівних фондів грушевськіяни в Україні й інших країнах, бібліографічні покажчики й інші довідкові видання).
6. Інші матеріяли грушевськознавствау що не включаються у вищенаведені бібліографічно-довідкові категорії.
7. Покажчики( індекси авторів, назви творів, предметний покажчик бібліографії10.
Л. Винар підкреслює у своїй статті, що бібліографічний опис повинен базуватися на принципі де візу( de visu). Також він відстоює погляд, що в бібліографічних дослідженнях грушевськіяни треба уживати міжнародну форму бібліографічних цитат. Як відомо, в Україні сьогодні вживається своєрідна форма бібліографічного опису(« дві риски, крапка й тире »), що не відповідає міжнародному бібліотечному стандартові і наслідує російський
9 Р. Я. Пиріг, « Грушевськознавство: стан та перспективи розвитку ». Український Історичний журнал, вересень-жовтень 1996, ч. 6, с. 73.
10 Любомир Винар, Вступ до науки грушевськознавства, цит. пр., с. 84.