Голодомор – геноцид українського народу 1932-1933 рр. Holodomor_-_henotsyd_ukrainskoho_narodu_1932-1933 | Page 5

владу та продемонструвати, що і з рештою союзних республік можна чинити будь що. Зруйнування України як державного організму та нації мало багатоплановий вимір. Ударів було завдано в кількох на прямах. Найперші та найпотужніші спря мували супроти української інтелігенції (справа «Спілки визволення України») та заможної частини селянства. Більшовицька ідеологія виходила з аксіом про невідворотне стирання націо нальних та класових відмінностей в кому ністичному майбутньому. Для неї було характерним посилення боротьби як із «буржуазним націоналізмом», так і з залишками «експлуататорських класів». До останніх було віднесено заможне се лянство. Відповідно до сталінського розу міння суспільного розвитку, заможне селянство мало зникнути шляхом приму сової ліквідації, яку було подано у формі масової колективізації на основі розкур кулення. До куркулів зараховували прак тично всіх селян, які не зголошувалися вступати до колективних господарств. Слово «куркуль», як і в роки революції, використовувалось як політичний жупел у боротьбі з селянством. Ліквідація за можного селянства із одночасним запро торенням решти до колгоспів мала на меті поставити українське село під цілковитий контроль влади. Коли ж більшовики зіт кнулися з опором селянства колективіза ції і розкуркуленню, вони застосували жорстоку розправу шляхом повного вилу чення їстівних запасів із одночасною забо роною вільного пересування голодуючих. Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив їхній природний генетичний фонд, призвів не лише до демографічних втрат, а й до моральнопсихологічних змін у свідомості нації. Наслідки Голодомору гостро відчутні до сьогодні. Непростим, наповненим опором та дискусіями, був шлях Верховної Ради України до ухвалення Закону про визнан ня Голодомору геноцидом українського народу. Нині перед усім українським су спільством стоїть завдання глибокого переосмислення причин, характеру, мас штабі в трагедії, гідного вшанування пам’яті мільйонів наших співвітчизників. Лише така позиція – позиція пам’яті і вшанування жертв – гарантує неможли вість повторення подібних трагедій у май бутньому. На цьому наголошував Прези дент України Віктор Ющенко у зверненні до співгромадян 24 листопада 2007 р.: «Голодомор приніс не лише страждання і мученицьку смерть. Голодомор приніс на українську землю страх, який досі живе серед нас. Лише правда про геноцид укра% їнського народу і пам’ять про кожного не% винно убієнного може звільнити націю від цього важкого спадку». ідеї демократії, принципи поділу влади. Більшо% вицьку партію він розглядав як ядро державних та громадських інститутів. Ці положення були фундаментом радянських конституцій. Сталін надавав виняткового значення державному теро% ру та репресивним заходам, з його іменем пов’яза% ні масові репресії в СРСР та Голодомор 1932– 1933 рр. в Україні. Г. Шевцов. «Які будуть жнива» 3