Газета АЗАРТ от МСЛ №37 (1188) 07-13.09 2020 | Page 9

АЗАРТ № 37
(1188) 07-13.09.2020
ЛОТЕРЕЇ НА СЛУЖБІ СУСПІЛЬСТВУ
Гранти в лотереї
Подача заявки на грант — процес складний. Потрібно досить чітко уявляти свою ідею
та шляхи її реалізації, розрахувати приблизний бюджет роботи і скласти опис проекту.
Вченим для отримання грошей недостатньо мати цікаву ідею. Вона повинна вписуватися
в такі критерії, як актуальність і можливість швидкої комерційної реалізації за мінімальних
витрат. На жаль, не завжди дослідження можна вписати в такі рамки. Молодим
вченим необхідно зміцнити свою позицію в науці, а це неможливо без фінансової підтримки
їхніх ідей. Виділитися з натовпу і отримати грант вдається не всім.
У ЧОМУ СУТЬ ЛОТЕРЕЇ
НА ОТРИМАННЯ ГРАНТУ?
Тепер поглянемо на ситуацію з іншого
боку. Відбір заявок на отримання гранту —
теж складне завдання. Кращі й гірші заявки
на грант помітити простіше, але як бути
з масою проектів, що знаходяться в «золотій
середині» перерахованих критеріїв?
Стандартний підхід до відбору неефективний,
коли ми маємо справу з безліччю непоганих
ідей. Тут на допомогу і приходить
«сліпий вибір», лотерея іншими словами.
В організації лотереї себе активно проявляють
такі організації, як, наприклад, Швейцарський
Національний Науковий Фонд,
Наукова Рада Охорони здоров’я (НСЗ) в Новій
Зеландії або німецький фонд Фольксваген.
За допомогою рецензентів кожна компанія
проводить попередній відбір заявок
по своїм уточненими критеріями, щоб потім
зробити сліпий вибір. Заявками присвоюються
номери, потім комп’ютер випадковим
чином вибирає серед них переможця
лотереї.
ЯК ВІДБИРАЮТЬ УЧАСНИКІВ ЛОТЕРЕЇ
Наукова Рада Охорони здоров’я (НСЗ)
в Новій Зеландії все частіше застосовує метод
лотереї для видачі грантів. Головний
менеджер Ради Люсі Помер вважає такий
метод відбору обнадійливим для власників
свіжих ідей. Прорив у науці можливий
завдяки оригінальними проектами, але для
них класичний відбір спрацьовує не завжди.
Так, завдяки НСЗ, грант на дослідження
отримав біолог Девід Акерлі з Університету
Вікторії у Веллінгтоні. Грант склав US
$96 000 або NZ $150 000. Ця сума пішла на
розробку новаторського методу відділення
клітин тканин.
Швейцарський Національний Науковий
Фонд — недавній учасник програми лотереї.
Компанія стала виділяти гроші на дослідження,
починаючи лише з минулого року.
Свій інтерес Швейцарський Фонд виявив до
молодих вчених на межі між закінченням
докторантури і початком пост-докторантури.
Фінансування виділяється на проект
пост-докторантури.
Що стосується розподілу грошей для реалізації
проекту, організація може заявити
різні умови отримання гранту. Один із варіантів,
коли гроші отримує безпосередньо
наукова група. Вона і розпоряджається
вкладами в оплату праці, обладнання, матеріали,
відрядження тощо. В іншому випадку
гроші виділяються на дослідження,
коли вченим залишається робити запити
на необхідні витрати. Для великих колективів
вчених звичайно простіше подавати
заявку на другий тип фінансування.
ЧИ МОЖЕ СЛІПИЙ ВІДБІР
НАШКОДИТИ НАУЦІ?
Ризик є завжди. Допомагаючи молодим
вченим розвинути свої ідеї, варто подумати
про опіку їх подальших дій. Свіжий погляд
і мотивація — це плюси, а відсутність досвіду
— недолік. У вченого- початківця може
бути не багато контактів для співпраці, що
особливо негативно позначиться на міждисциплінарному
дослідженні. Інша можлива
проблема — невміння грамотно розподілити
навички і знання членів наукової
групи. В цілому, недостатньо зрілий вчений
може неграмотно розпорядитися отриманими
коштами та, як наслідок, не добитися
очікуваних результатів своєї роботи.
Однак, проблеми можуть з’явитися не
тільки з боку вчених. Лотерея — все ж не
зовсім «сліпий» відбір за рахунок наявності
етапу попереднього відбору. Було відмічено,
що вчені не отримують шансу на грант
через гендерні або національні забобони,
конкуренцію між організаціями, з етичних
міркувань.
Аналітики згаданого раніше Швейцарського
Національного Наукового Фонду
розбирали випадки завищення оцінок
рецензентами. На думку аналітиків, незалежні
рецензенти приблизно в чотири рази
частіше дають заявці на грант «чудовий»
або «видатний» бал, ніж «поганий» або «хороший»,
якщо вони обрані здобувачами
гранту. Таке дослідження було проведено
в Швейцарському національному науковому
фонді в 2016 році, і фонд прийняв запобіжні
заходи, не даючи більше здобувачам
грантів рекомендувати собі суддів.
19 березня автори, пов’язані з Швейцарським
національним науковим фондом,
опублікували результати цього дослідження
в мережі на PeerJ Preprints1. У своїй
статті вони закликають інших спонсорів
переглянути свої процеси фінансування.
«Я думаю, що таку практику слід повністю
скасувати», — говорить співавтор дослідження
Анна Северин, соціолог, що вивчає
рецензування в Університеті Берна. Інші
експерти, однак, задаються питанням, чи
не є їх повна заборона на вибір рецензентів
правильним кроком.
В ході дослідження було вивчено понад
38 000 оглядів із майже 13 000 заявок
на отримання грантів Фонду, приблизно
27 000 рецензентів з усіх дисциплін у період
із 2006 по 2016 рік. Таке масштабне
дослідження підтвердило факт, що рецензенти,
призначені кандидатами, з більшою
ймовірністю дають цим кандидатам більш
високі оцінки в порівнянні з рецензентами,
обраними Фондом.
КОРИСТЬ ДЛЯ ВЧЕНИХ
Як ми вже згадали на початку статті, фундаментальні
дослідження не відразу приносять
видимі результати і прибуток. При
класичному відборі такі заявки «губляться»
у загальній масі. А значить, конкурс можна
і не пройти. Кожен фонд має свої критерії
для попереднього відбору не тільки проектів,
а й дослідників, що беруть участь у ньому.
Деякі гранти гарантують певну суму
грошей безпосередньо вченому, якого обирають
анонімно. Таким чином, зміщуючи
фокус фінансування з проекту на дослідників,
можна домогтися більшої зацікавленості
дослідників.
а 9