Відродження наукового життя після Другої світової війни: 1945-1952 Vidrodzhennia_ukrainskoho_naukovoho_zhyttia_pislia

60 Розвиток науки Любомир Винар Кентський державний університет Кент, США ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ЖИТТЯ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: 1945 – 1952 У розвитку науки і української культури зустрічаємо унікальні яви- ща, які характеризуються багатовимірною діяльністю наукових уста- нов і університетів та вчених різних галузей науки. Вони мають вплив на її подальший розвиток і розвиток національної культури. Темою моєї доповіді є відновлення українського наукового життя в Німеччині після Другої світової війни. Це був короткий, але перелом- ний час в українському науковому житті. Маємо на увазі т.зв. “Дi-Пi період” чи депівський період (від “DP” – Displaced Persons – переміщені особи), що тривав лише 7 років: від 1945 до 1952. З повоєнної Німеччини більшість науковців на початку 50-х років емігрували до Америки, Канади, Австралії й в інші країни 1 і там продовжували наукову діяльність, як і діяльність створених ними наукових установ. Ця доповідь не включає аналізи українського наукового життя у Франції та в Італії. Можна об’єктивно ствердити, що діяльність відновлених і ново­ посталих наукових установ і високих шкіл у Західній Німеччині була своєрідним ренесансом українського наукового життя. Цей розв­иток наукової діяльности не зупинили винятково трудні матеріяльні і суспільні обставини. Не зупинив цього природного розвитку україн­ ського наукового життя і страх перед примусовою депортацією до Совєтського Союзу вчених, які народилися і жили в Придніпрянській Україні до 1941 року, і за міжнародними угодами підлягати примусовій репатріяції “на родіну”. В цей час народилася концепція “вільної української науки” як протиставлення до поневоленої науки в радянській Україні, де вчені і наукові установи були примушені держатися комуністичної ідеології ленінізму і сталінізму. В радянських обставинах політичного шантажу і терору був немислимий розвиток свобідного наукового досліду. Концепція “вільна українська наука” охоплювала в науково-дослідній площині свобідний розвиток різних галузей наукового українознавства, а в науково-організаційному аспек­ті діяль­ ність українських наукових установ і університетів на еміґрації.