Відродження наукового життя після Другої світової війни: 1945-1952 Vidrodzhennia_ukrainskoho_naukovoho_zhyttia_pislia
60
Розвиток науки
Любомир Винар
Кентський державний університет
Кент, США
ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ЖИТТЯ
ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: 1945 – 1952
У розвитку науки і української культури зустрічаємо унікальні яви-
ща, які характеризуються багатовимірною діяльністю наукових уста-
нов і університетів та вчених різних галузей науки. Вони мають вплив
на її подальший розвиток і розвиток національної культури.
Темою моєї доповіді є відновлення українського наукового життя в
Німеччині після Другої світової війни. Це був короткий, але перелом-
ний час в українському науковому житті. Маємо на увазі т.зв. “Дi-Пi
період” чи депівський період (від “DP” – Displaced Persons – переміщені
особи), що тривав лише 7 років: від 1945 до 1952. З повоєнної
Німеччини більшість науковців на початку 50-х років емігрували до
Америки, Канади, Австралії й в інші країни 1 і там продовжували
наукову діяльність, як і діяльність створених ними наукових установ.
Ця доповідь не включає аналізи українського наукового життя у
Франції та в Італії.
Можна об’єктивно ствердити, що діяльність відновлених і ново
посталих наукових установ і високих шкіл у Західній Німеччині була
своєрідним ренесансом українського наукового життя. Цей розвиток
наукової діяльности не зупинили винятково трудні матеріяльні і
суспільні обставини. Не зупинив цього природного розвитку україн
ського наукового життя і страх перед примусовою депортацією до
Совєтського Союзу вчених, які народилися і жили в Придніпрянській
Україні до 1941 року, і за міжнародними угодами підлягати примусовій
репатріяції “на родіну”. В цей час народилася концепція “вільної
української науки” як протиставлення до поневоленої науки в радянській
Україні, де вчені і наукові установи були примушені держатися
комуністичної ідеології ленінізму і сталінізму. В радянських обставинах
політичного шантажу і терору був немислимий розвиток свобідного
наукового досліду. Концепція “вільна українська наука” охоплювала в
науково-дослідній площині свобідний розвиток різних галузей
наукового українознавства, а в науково-організаційному аспекті діяль
ність українських наукових установ і університетів на еміґрації.