Примітки
109 Див.: Гермайзе, Йосип. Ювілей української науки. Сорок років діяльности акад. М. С. Грушевського / / Життя і революція.- 1926.- № 10.- С. 93-99. Стаття розвивала кілька тем, які Гермайзе озвучив, виступаючи на ювілеї Грушевського у жовтні 1926 року; пор. текст промови: Великий українець: матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко.- К.: Веселка, 1992.- С. 406-414. За рік перед тим Гермайзе надрукував позитивну рецензію на працю Грушевського « З початків українського соціялістичного руху: М. Драгоманів і женевський соціялістичний гурток »( Відень, 1923). Див.: Гермайзе, Йосип. Українські соціялісти та основоположники наукового соціялізму / / Життя і революція.- 1925.- № 1 / 2.- С. 25-28.
110 Редакція збірника на пошану Грушевського писала про його « Історію » як джерело формування української національної, політичної і соціокультурної свідомости, працю, яка представила Україну європейській спільноті. Див.: Науковий збірник, присвячений професорові Михайлові Грушевському учениками і прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці в Галичині( 1894-1904).- Львів, 1906.- С. vii.
У промові на ювілейних святкуваннях( але не в статті) Гермайзе погодився з думкою Грушевського, що написання повної історії України було справою національної чести для цілого покоління українських учених( див.: Великий українець: матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко.- К.: Веселка, 1992.- С. 410). У статті Гермайзе теж згадав про цю думку Грушевського, але не висловив свого ставлення до неї( див.: Гермайзе, Йосип. Ювілей української науки. Сорок років діяльности акад. М. С. Грушевського / / Життя і революція.- 1926.- № 10.- С. 96-97).
111 Гермайзе, Йосип. Ювілей української науки. Сорок років діяльности акад. М. С. Грушевського / / Життя і революція.- 1926.- № 10.- С. 96-97, 99.
112 Там само.- С. 98-99.
113 Соціялістичний лексикон Грушевського безперечно допоміг Гермайзе зобразити його якщо не як правовірного історика-марксиста, то як ідеологічно близького до режиму, однак не переконав партійне керівництво, яке й далі вважало український соціялізм неабиякою загрозою своїй владі. Серед скептиків був Іван Лакиза, голова відділу преси ЦК КП( б) У. Як було сказано в розділі 4 цієї книжки, за дорученням Політбюра він написав статтю про політичні погляди Грушевського. Її опубліковано в тому самому числі журналу « Життя й революція », що й статтю Гермайзе. Лакиза дотримувався старої партійної позиції, що методологія Грушевського буржуазна, і стверджував, що Дюркгеймова соціологічна школа загалом ґрунтується на буржуазному й ідеалістичному світогляді, хоча окремі її дослідження і можуть зацікавити марксистську науку. Лакиза не згадував ім’ я Гермайзе, але його стаття була реакцією партапарату на спробу Гермайзе вибілити образ Грушевського- буржуазного науковця, ворожого режимові. Див.: Лакиза, Іван. Михайло Сергійович Грушевський / / Життя і революція.- 1926.- № 10.- С. 101.
560