Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 459

Примітки до розділу першого
208 Позиція Грушевського в питанні українсько-єврейських стосунків допомогла
стримати антисемітизм в Україні. Як відзначив Генрі Абрамсон, «вибір
Грушевськ ого головою Центральної Ради, чільні позиції УСДРП (Української
соціял-демократичної робітничої партії) й підтримка з боку популярної УПСР
(Української партії соціялістів-революціонерів) - усе це разом дієво обірвало
антисемітські голоси в перші місяці української революції» (Abramson, Henry. А
Prayer for the Government: Ukrainians and Jews in Revolutionary Times, 1917-1920. -
Cambridge, MA, 1999. - P. 36).
1918 року, по тому як Україною прокотилися перші погроми, загострені воєнними
обставинами та колапсом влади, Грушевський закликав українську спільноту зробити
все можливе проти антисемітизму, спровокованого, на його думку, вульгарним
націоналізмом, з одного боку, та участю євреїв у більшовицьких злочинах - з
другого. Грушевський пояснював, що ті євреї, які пішли за більшовиками, не мають
нічого спільного з єврейським національним рухом, і висловлював переконання,
що українці та євреї дійдуть порозуміння. Див.: Грушевський, Михайло. Місто / /
Грушевський, Михайло. На порозі нової України. Статті і джерельні матеріяли /
За ред. Любомира Винара. - Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен, 1992. -
С. 45-46.
209 Грушевський, Михайло. Чи Україна тільки для українців? / / Грушевський,
Михайло. На порозі нової України. Статті і джерельні матеріяли / За ред. Любомира
Винара. - Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен, 1992. - С. 140. Навіть 1918
року, після проголошення української незалежности і першого воєнного зіткнення
між більшовиками і Центральною Радою, Грушевський застерігав від якихось ради­
кальних заходів проти росіян в Україні. Він уважав, що якась частина російського
населення повернеться в Росію, а глибоко закорінені в українське життя залишать­
ся і приєднаються до української більшости. «Треба терпеливо вичекати цього про­
цесу, - писав Грушевський, - не вносячи непотрібного роздратування, не обгострю-
ючи відносин ґвалтовною українізацією, поступаючи розважно й можливо м’яко в
переведенні тих вимог, які дійсно ставляться принципом української державности,
становищем української мови як мови державної й т. ін.» (Грушевський, Михайло.
Місто / / Грушевський, Михайло. На порозі нової України. Статті і джерельні
матеріяли / За ред. Любомира Винара. - Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен,
1992. - С. 43).
210 Грушевський, Михайло. Спомини / / Київ - 1989. - № 8. - С. 145.
211 Там само. - С. 141.
212 Див.: Грушевський, Михайло. Місто / / Грушевський, Михайло. На порозі нової
України. Статті і джерельні матеріяли / За ред. Любомира Винара. - Нью-Йорк-
Львів-Київ-Торонто-Мюнхен, 1992. - С. 46-47.
213 Див. статті і заяви Грушевського про Холмщину: Грушевський, Михайло. За
Холмщину / / Грушевський, Михайло. На порозі нової України. Статті і джерельні
матеріяли / За ред. Любомира Винара. - Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен,
1992. - С. 107-109; Грушевський, Михайло. Промова на ратифікації мирного до­
457