Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Página 453

Примітки до розділу першого
К.: Веселка, 1992. - С. 235; Чикаленко, Євген. Спогади (1861-1907). - Нью-Йорк,
1955. - С. 481-462. Про політичну діяльність Грушевського в той час див.: Prymak,
Thomas М. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. - Toronto-Buffalo-
London, 1987. - P. 70-124.
163 Щоденники M. C. Грушевського (1904-1910 pp.) / / Ред. Ігор Гирич / / Київська
старовина. - 1995. - № 1. - С. 22-24.
164 Автобіографію Володимира Івановича Савви див.: Историко-филологический
факультет Харьковского университета за первьіе сто лет его существования (1805-
1905). - X., 1908. - С. 344-345.
165 Стаття Василенка пізніше ввійшла до збірки, де всі автори, за винятком Ващенка,
нападалися на Грушевського у зв’язку з його поданням на посаду в Київському уні­
верситеті. Див.: К вопросу о кандидатуре на кафедру русской истории в универси-
тете св. Владимира профессора Львовского университета Михаила Грушевского. -
К., 1908. Про погляди Миколи Василенка на Грушевського та його наукові здобут­
ки див. також у пізнішій статті: Василенко, Николай. Проф. М. С. Грушевский как
историк / / Украинская жизнь. - 1916. - № 12. - С. 30-45.
166 Про давні стосунки Грушевського з Єфремовим, які у двадцятих роках стали
відкрито неприязними, див.: Гирич, Ігор. М. Грушевський і С. Єфремов на тлі сус­
пільно-політичного життя кінця XIX - 20-х років XX століття / / Український істо­
рик. - 1996. - Вип. 33. - С. 142-187.
167 Про боротьбу довкола перенесення діяльности Грушевського зі Аьвова до Києва
див.: Щоденники М. С. Грушевського (1904-1910 pp.) / Ред. Ігор Гирич / / Київська
старовина. - 1995. - № 1. - С. 17-21; Чикаленко, Євген. Спогади (1861-1907). - Нью-
Йорк, 1955. - С. 469-486; Prymak, Thomas М. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of
National Culture. - Toronto-Buffalo-London, 1987. - P. 79-81. Характерне ставлення
наддніпрянців до галицького варіянта української мови розкриває позиція одного з
найпомітніших членів Київської Громади Якова Шульгина. Він писав Грушевському
1899 року, що вперше почувся зобов’язаним говорити українською мовою серед
галичан у Відні (пор. з прим. 85 вище), але виступав проти галицьких перекладів з
російської мови через їхні стилістичні «особливості». «Краще все ж нам, - писав
Шульгин, - тутешнім українцям перекладати з російської на українську мову, ніж
Вашим галичанам, бо частенько у нас очі рогом лізуть від їхньої мови». Шульгин
готовий був зробити виняток тільки для Івана Франка. Див. лист Шульгина до
Грушевського з Єлисаветграда від 17 (24) січня 1899 року: ЦДІАК. - Ф. 1235. -
On. 1. - № 873. - Арк. 262-264.
168 Prymak, Thomas М. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. -
Toronto-Buffalo-London, 1987. - P. 87.
169 Про співпрацю Грушевського з Товариством українських поступовців та про його
позицію під час консультацій між цією організацією і Павлом Мілюковим 1914 року
див.: Там само. - Р. 107-114. Навесні 1914 року Грушевський схвально відгукнувся
29 *
451