Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 448

Примітки
122 Prymak, Thomas M. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. -
Toronto-Buffalo-London, 1987. - P. 25.
123 Оцінюючи політичну атмосферу зламу століть, Грушевський написав в
автобіографії: «Разом з тим місцеві москвофільські й російські славянофільські
“діячі” £ l 1а Флорінський і Со мастили мене з свого боку як проводиря українського
сепаратизму, вказуючи, напр., на мою підпись під маніфестом реформованого
народовства, що ставив оконечною цілею національної програми політичну само­
стійність України і т. д.». (Грушевський, Михайло. Автобіографія 1906 року //
Великий українець: матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор.
А. П. Демиденко. - К.: Веселка, 1992. - С. 203).
124 Крип’якевич, Іван. Михайло Грушевський. Життя і діяльність// Великий українець:
матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко. - К.:
Веселка, 1992. - С. 467.
125 Винар, Любомир. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Тараса Шевченка,
1892-1930. - Мюнхен, 1970. - С. 35. Голоси проти участи галицьких науковців
лунали й на наступних археологічних з’їздах. Як повідомив Грушевському його
російський колеґа Васілій Сторожев у лютому 1906 року, очільники оргкомітету чо­
тирнадцятого з’їзду (відбувся в Чернігові 1908 року) Дмітрій Іловайський і Дмітрій
Самоквасов відкинули пропозицію чернігівських делеґатів зробити спеціяльне
засідання «Древности Украиньї-Руси» та ідею відкрити відділення оргкомітету у
Львові під егідою НТШ. Див. лист Сторожева до Грушевського від 10 лютого 1906
року: ЦДІАК. - Ф. 1235. - On. 1. - № 775. - Арк. 6-7.
126 Prymak, Thomas М. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. -
Toronto-Buffalo-London, 1987. - P. 64-66. Грушевський дізнався про скасування
конгресу від Франка у березні 1904 року; страждаючи від тривалого нападу міґрені,
він записав у щоденнику 14 березня 1904 року: «Ну й ліпше, хоч я вже собі ріжні
річі поукладав на сю подоріж до П[етер]б[ур]га» (Щоденники М. С. Грушевського
(1904-1910 pp.) / Ред. Ігор Гирич / / Київська старовина. - 1995. - № 1. - С. 13).
127 Див.: Грушевський, Михайло. Звичайна схема «русскої» історії і справа раціо­
нального укладу історії східного слов’янства// Статьи по славяноведению. Сборник
Российской императорской академии наук / Ред. В. И. Ламанский. - Санкт-
Петербург, 1904. - Вьіп. 1. - С. 298-304 (передруковано у кн: Політологія (кінець
XIX - перша половина XX ст.). Хрестоматія / Ред. О. І. Семків та ін. - Львів, 1996. -
С. 167-173). Цю статтю, датовану вереснем 1903 року, Грушевський написав після
того, як закінчив працювати над російським текстом нарису української історі ї
(див.: Грушевський, Михайло. Автобіографія 1906 року / / Великий українець:
матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко. - К.:
Веселка, 1992. - С. 209).
Ще дві україномовні статті, які Грушевський подав в оргкомітет з ’їзду славістів, -
«Спірні питання староруської етнографії» та «Етнографічні категорії і культурно-
археологічні типи в сучасних студіях Східної Европи». Того самого року ці три
446