Примітки до розділу першого
24 Грушевський, Михайло. Спомини / / Київ.- 1988.- № 12.- С. 121. У своїх спогадах Грушевський також позитивно оцінив тогочасну культурну і політичну програму журналу. Він писав: « Культура українського слова і українознавства, трактування літературних і наукових українських інтересів не як політичних злочинів або інтелектуальних збочень, а нормальних і здорових проявів місцевого життя; сприятливе ставлення до нього, замість затушування і затоптування його чобітьми варягів-обрусителів“ из внутренних губерний”- се була програма minimum, здатна об’ єднати дуже багатьох і для даного моменту дуже реальна »( Там само.- С. 120).
25 Про важливу роль цього журналу в розвиткові українського національного руху див.: Kappeler, Andreas. Die Kosaken-Ara als zentraler Baustein der Konstruktion einer national-ukrainischen Geschichte: Das Beispiel der Zeitschrift Kievskaia Starina, 1882— 1891 / / Kappeler, Andreas. Der schwierige Weg zur Nation.- Wien, Кбіп, Weimar: B6hlau, 2003.- S. 123-135; Kappeler, Andreas. Nationale Kommunikation unter erschwerten Bedingungen: Die Zeitschrift Kievskaia starina( 1882-1891 / 1906) als Organ der ukrainischen Nationalbewegung im Zarenreich / / Kappeler, Andreas. Der schwierige Weg zur Nation.- Wien, Кбіп, Weimar: ВбЬІаи, 2003.- S. 136-150.
26 Д и в. щоденники Грушевського за редакції Леоніда Зашкільняка: Грушевський, Михайло. Щоденники( 1883-1893)// Київська старовина.- 1993.- № 3.- С. 28-35; № 4.- С. 12-19; № 5.- С. 13-24.
27 Грушевський, Михайло. Щоденники( 1883-1893) / / Київська старовина.- 1993.- № 4.- С. 13. Грушевський уживав прикметники « український », « малоросійський » і « русський » як синоніми на означення української мови, якою почасти писав свій щоденник.
28 Там само.- № 3.- С. 31.
29 Грушевський занотував у щоденнику 14 листопада 1883 року: « Жалко, що деякі часто промінюють мову українську на русську- ось би хоть и великий наш Гоголь, якби писав він по русські, дуже мог би допомогти народу й письменству українському...»( Там само.- № 5.- С. 17).
30 Грушевський часто скаржився у щоденнику, що мусить жити далеко від України, в оточенні інших народів. 20 вересня 1883 року він записав: « Живеш і нікди рік цілий рідної мови не почуєш- усе кругом тебе величаються москалі, німці усяки, белькочуть усяки Армяни, Грузини й другі іномовці. Як би скоріш на рідну Україну вернутись, хоч біда та лихо, та бідота у нас на Україні, але ж усе лучче, аніж тут на чужині »( Там само.- № 3.- С. 34).
31Там само.- № 5.- С. 17( 15 листопада 1883 року).
32 Там само.- № 3.- С. 32( 18 вересня 1883 року). Очевидно, Грушевський у бажанні залишити соціяльне коло вбачав не прагнення вищого соціяльного статусу, а відкидання української культури на користь панівної російської.
33Там само. 34Там само.
28-11-349 433