Вступ
матеріялів, вийшли в Україні протягом 1990-х. Серед найважливіших слід згадати книжку Руслана Пирога, ґрунтовану на документах з колишнього архіву ЦК КПУ30. Павло Сохань, Василь Ульяновський, Сергій Кіржаєв і пізніше Оксана Юркова досліджували роботу Грушевського у ВУАН, головно на матеріялах із академічних архівів31. Завдяки зусиллям Юрія Шаповала та Володимира Пристайка почасти відкрилися колишні архіви КҐҐБ, оприлюднено матеріяли про переслідування та стеження таємної поліції за Грушевським. Сьогодні він, мабуть, один із небагатьох поміж тих, хто перебував під наглядом совєтських спецслужб, чию справу-формуляр з ОДПУ / НКВС вивчили й частково опублікували історики32. За останні кілька років солідний уже корпус української грушевськіяни поповнили кілька інтерпретативних досліджень про історичні концепції Грушевського. Це історіографічні студії Віталія Тельвака та Віталія Масненка33, а також книжка Володимира Ващенка- перший систематичний аналіз праць Грушевського з застосуванням постмодерністських підходів34.
Відкриття архівів на початку 1990-х років та найновіші праці українських науковців чимало додали до нашого розуміння і самого Грушевського, і різноманітних контекстів, у яких він діяв протягом останнього десятиріччя свого життя. Досліджуючи стосунки між російським й українським історичними наративами, я часто мусив перетинати кордони на сучасній історіографічній мапі Східної Бвропи, де й досі старі підходи та дефініції, зіперті на імперіях і державах, ведуть бої проти енергійного наступу національної парадигми. Я вивчав сюжети й теми, які на цій мапі належать до історії Російської імперії й Габсбурзької монархії, російської революції та Совєтського Союзу. У цій книжці йдеться про всі ці розділи та підрозділи східноєвропейської й євразійської історії. У ній також зачеплено різноманітні теми з російської, української, білоруської, польської й австрійської історій. Дослідження кар’ єри та діяльности Михайла Грушевського допомогло мені звести докупи історичні досвіди, що їх модерна історична наука дотепер розкладала на різних полицях.
Дослідження інтелектуальної біографії Грушевського і його наукової діяльности дає унікальну можливість по-новому подивитися на стосунки російської й української історіографій та ідентичностей у визначальні періоди їхнього розвитку. Воно також зачіпає чимало інших історіографічно важливих тем і, сподіваюся, допомагає в них розібратися. Серед головних тем, обговорюваних у цій книжці,- розпад
22