МЕМУАРИ '). Incipi Romae 14 / 26 Januarn anno 1897.( An. natus LXIII).
I.
АНТРОПОЛОГІЯ.
В теперішньому часі, коли антропологія зробила великі поступи, не можна починати мемуарів, не подавши, скільки змога, фактів про свою генеалогію. Генеалогія ця не веде до прославлення роду, як це видко буде й з мого прикладу, але до того, щоб констатувати, скільки кожний чо-. ловік отримав морального наслідку від своїх предків й як скористував з цього наслідку;, чи причинився до його збільшення, чи до його поменшення.
Перше чим почну „ sine ira et studio“ перебирати свої попередні покоління, лічу своїм обов’ язком висловити свій погляд на антропологічну теорію атавізму.
Я переконаний, що всякому чоловікові його предки передали здібності і напрямок, який заробили в моральному взгляді цілі ряди попередніх поколінь; алеж це не має фатального впливу на життя й діяльність чоловіка; виходячи з точки, яку йому дали в його ж натурі предки, чоловік отримує ще виховання, котре має вплив на його напрямок, а ще більше модифікує природні інстинкти власного ініціативою, по скільки її має, повертаючи її або на проґрес, або на реґрес. Скільки процентів може за своє життя заробити чоловік для проґреса— не знаю; не думаю щоб *)
*) Ці автобіографічні записки, писані покійним, друкуються без усяїсих змін в тексті крім правопису, який змінено на сучасний. В першому виданню було додержано вповні правопису тих розділів, що їх писав автор власноручно.(„ Літ. Наук. Вісти.", Київ, 1908, кн. VII— IX).
Заголовок „ Мемуари " хоч його не було зазначено в ориґіналі, подаємо тому, що % сам автор завсідн так називав свої спомини в часі їх складання; в рукопису не було жадного заголовку. Ред.
і. Ант. і.
З