його, додавши ще хоч зо два— зо три томи, абож залишити невиданими численні та дуже цінні, дрібні замітки, рецензії, некрологи тощо.
Перший випуск „ Монографій " доволі швидко розійшовся, тепер він цілком вичерпаний і рідко знайти його в продаж у. Сам автор думав про його повторне видання з деякими додатками, але обтяжений своїми науковими і громадськими працями, дедалі занепадаючи на здоров’ ї, не міг здійснити того заміру так само, як не міг взятися до видання дальших випусків „ Монографій ", тим більше, що свою першу історичну розвідку „ Исследование о козачестве " мав на думці ґрунтовно переробити й доповнити ■новими відомостями, сам визнаючи за помилкову вихідну думку цієї розвідки.
В найближчім часі по смерті В. Б. Антоновича його родина подала до друку його автобіографічні спомини, уміщені в „ Літературно-Науковому Вістнику ", Київ, 1908, кн. VII— IX ł), та початок епічної поеми про облогу козацького війська і битву під Старицею, писаний в Римі в серпні 1885 р.(„ Літ.-Наук. Вістн.“, 1909 р., кн. І, ст. З— 4). Далі в „ Зап. Укр. Наук. Тов.“ в Києві, 1909, в кн. III, присвяченій пам’ яті В. Антоновича, надруковано його статтю „ Записка в справі обмежень української мови ". То була ■стисло й докладно арґументована пояснювальна записка в тім питанні, складена за дорученням київського університету у відповідь на запитання Академії Наук.
Згодом дружина покійного професора впорядкувала ще ■одно посмертне. видання, а саме— збірку документів, в яких подаються перші чутки та звістки про початок повстання Хмельницького. Ті документи вишукав і виписав сам В. Б. у Ватиканському архіві 1897 р., одержавши сй ' еціяльне відрядження туди од київського університету. Ця збірка вийшла, як окремий випуск, у виданні Київської Археографічної Комісії під заголовком: „ Донесення папского нунция Іоанна Торресса, архиепископа. А дриано- *)
*) Ті самі спомини С. А. Буда надрукував у російському перекладі в місцевій „ Київській газеті ".
V II