Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 179

Починаючи з перших палких виступів у ґ м і н і україн­ ській, потім в українській Громаді і до самого кінця віку, не було ні однісінької української справи, великої чи ма­ лої, до якої б він не озвався один з перших, у якій би не взяв жвавої участи. Досить зазначити гуртову працю коло виготовлення матеріялу до українського словника *), участь в обговоренню кожного громадського видання, у обгово­ ренню справ Наукового Т-ва імени Шевченка та інших га­ лицьких справ культурних та політичних; участь у редакції Київської Старини, найдіяльнішу участь в організації Укр. Наук. Т-ва в Кивві, в редаґуванню його „Записок"; участь в утворенню київського українського клюбу, діяльну участь у таємних українських громадських з’їздах, не кажучи вже про силу інших справ та виступів; завсіди і скрізь бачили ми К. П., хоч би який він був переобтяжений своею нудною бухгальтерською працею. Ділком виснажений та змучений прийде, було, між люди і, наче води цілючої напився, оживе, розважиться і других розважить. Дедалі занепадав він на здоров’я в останні роки, пере­ живши всіх своїх найближчих товаришів, славну плеяду хлопоманів шісдесятників, що зняли на свої молоді плечі, винесли та постановили на міцному ґрунті справу відро­ дження України своєю самовідданою культурною працею в галузі науки, мистецтва, публіцистики. Нарешті остаточно знесилений, тихо опочив 7/ІѴ 1914 р. в Києві. До стор. 53. Борис Станіславович Познанський,од батька польського шляхтича і матері росіянки, отже сам і по закону, і з виховання православний, народився в м. Стародубі на Чернігівщині десь на самому початку 1840-х років (доклад­ ної дати народження ми не маємо). В родинному вихованню стояв найближче до челяді та до сільської української людности, переймаючись її світоглядом, як сам згадує в своїх споминах. Навчався спочатку в полтавській гімназії в її видатні часи, коли ще вчителювали: Боровиковський, ') Це той самий словник, що вийшов пізніше за редакціею Б. Грін- ченка, та одержав Което.ч арійську премію від рос. Академії Наук. 85