ДОДАТОК ДО „ МЕМУАРІВ ".
В автобіографічних записках В. Б. Антоновича, зараз після спогадів за дитячі роки та за домашню науку, іде оповідання про вступ до київського університету. За часи перебування в одеській гімназії не сказано нічого і з біографічних відомостів випадає шість год( 1844— 1850). З за » губленого конспекту до цих записок мы знаємо, що автор намірявся подати дальші, вельми цікаві відомості про гімназіяльну науку, про великий вплив на його моральний та розумовий розвиток з боку Івана Джідая, в якого пансіоні він перебував ресь час, і взагалі про своє життя в Одесі, але, на жаль, не продовжував дальших записок.
Отже думаємо, що буде доцільно,, за цей період йбго життя, навести при кінці споминів коротенькі відомості, які сам автор подав в січні 1898 р.. у відповідь на запрошення Одеської 2-ї гімназії з нагоди святкування її 50-літнього юбілею: 1) подати автобіографічні відомості про себе і 2) прибути на юбілейне свято. В. Антонович відповів великим листом, який опубліковано в виданню „ Пятидесятилѣтіе Одесской 2-й гимназіи ". Одесса 1898, стр. 271— 272. Цього листа передрукував Т. Слабченко під заголовком. „ До життєпису В. Антоновича " Записки Іст.-Філ. Від. Укр. Ак. Наук 1927, кн. ХУ, стор. 211— 213.
Цей лист в деякій мірі може виповнити ту прогалину, що зосталась межи спогадами про дитячі літа і дальшими— про початок українсько-демократичної свідомости в часи студентські. р ед
„ Вследствие запроса Одесской 2-й гимназии, в качестве ее бывшего воспитанника, честь имею сообщить следующие краткие биографические сведения: воспитание мое школьное началось в Ришельевской гимназии; во время моего гимнази-
62