робите? Ви ж знаєте, що як хлоп научиться грамоти, то зробить собі фалшивий паспорт і утече од вас. І це буде весь результат вашої педагогії.
Той стан, з которим ішла глуха, але, безупинна боротьба у шляхтичів, це було духовенство. Правда, більша частина батюшок за ріжні економічні вигоди не перечила панам, але всеж таки була якась частина духовних, що заступалась за селян, особливо там, де перевага панів була вже дуже різка. В такому разі пани старались забезпечитись від неспокійного батюшки і добивались цього, користуючись з продажности консисторії. Як приклад розкажу до цього факт із священиком Немировським на Поділлі1). Де був чоловік молодий, свідомий і з щиро-християнським напрямком. Трапилось так, що пан потребував на службу в двір сільську дівчину; всім відомо було, якого рода служба назначалась дівчині. Вночі до батюшки прийшли батько й мати її і стали просити помочі. Священик, подумавши, спитався, чи вони не Думали одружили дівчини. Вони сказали, що вона засватана давно і досі не одружена тільки через те, що батьки хтіли спромогтись зібрати грошей на весілля. Тоді батюшка уговорив їх весілля одложити на пізніший час, а тимчасом привести до його дівчину і її нареченого та свідків і вночі у себе перевінчав їх. На другий день пан дознався про це. Зараз же він поїхав у Кам’ янець і подав жалобу в консисторію про беззаконні вчинки священика. Діло в тім, що в кріпосні часи селяни не могли а ні женитись, а ні виходити заміж без дозволу пана. Опираючись на цю постанову і роздавши в4 ' консисторії, як він сам хвалився, 500 рублів, пан добився того, що у священика відняли приход і постановили другого йому не давати. Поки діло тяглося, батюшка мусів; зимою кілька разів їздити в Кам’ янець, застудився і за тим, вигнаний з хати, у коморі одного селянина вмер від грудної болісти. В інших випадках батюшкам удавалось не без великого ' труда оборонитись від панської напасти, але,* з
*) Про діяльність цього молодого священика та про відношення В. Антоновича до нього деякі відомості подає Ор. Левицький в статті „ Сторінка з життя Володимира Антоновича " Літ.-Наук. Вістн. Київ, 1913. Ред.
39