графічних, де тільки мешкає українська людність, повніший од „ Słownika geograficznego ziem polskich11; огляд, що охоплював би всю Галичину, Буковину та • Угорську Русь, Україну право- і лівобережну, Холмщину, губернії Новоросійські, Донщину, Чорномор’ є та місцевості з українським населенням по всіх суміжних повітах Басарабії, Курщини, Вороніжчини, також українські колонії по губерніях надволзьких, надуральських та сибірських.
Раз на тиждень сходились словарники в кабінеті Антоновича, де були під рукою топографічні мапи та потрібні показчики; тут кожний подавав свої готові картки, що зараз і зафіксовувались до відповідної місцевости: річка, село, місто, повіт і т. ін. Було запроектовано, що, по закінченні підготовчої роботи, кожний співробітник має об’ ї хати, детально оглянути і дослідити один повіт або округу; тоді зредагувати й опрацювати відповідний матеріал, додавши загальний огляд свого району, як окрему монографію.
Протягом довгих літ мінявся склад словникового гуртка, алеж сам Антонович, Каманін та ще дехто ніколи не кидали цієї роботи; В. Б. продовжував її до кінця віку і завжди на столі біля нього лежали нарізані картки на поготові, щоб не поминути жадної відомости, яка б тільки трапилась йому чи то з книжки, з газети, чи з живої розмови. За 20 з лишком літ зібрано і систематизовано силу матеріалу до всіх українських губерень, повітів, округ, комітатів; тільки мало його зібрано щодо колоній в східній Росії, до Буковини та Угорської Руси. ' За смертю Антоновича та ще декого з-поміж співробітників припинилась вся робота; про дальше збирання; матеріалу та редагування його вже годі було думати; бо в той час інтереси соціально-політичного життя рішуче усунули набік інтереси культури о-наукові серед громадянства. Тож треба було використати хоч те, що вже було зроблено, щоб не пропала марно гуртова праця. Була спроба видати всі виготувані та систематизовані матеріали до історично-географічного словника, але заходи в цьому напрямку не були докінчені в зв’ язку з війною 1914 р. Т а к і залиши-
IX