Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 89
Дмитро Вітовський, син Дмитра
ступені покарання: попередження, переведення винного в ін-
ший відділ, арешт та суд. За особливо тяжкі порушення кара-
ли розстрілом.
У травні 1945 року, коли функції ВПЖ було передано Служ-
бі безпеки ОУН, Дмитра Вітовського призначають командиром
Тактичного відтинка «Магура». Він здійснює командування
дев'ятьма сотнями (разом майже 1 200 вояків) на території то-
дішньої Дрогобицької області. Головним завданням повстанців
було завадити укріпленню радянської влади, головним супро-
тивником стали війська НКВД. «Ціль наша і завдання, — ствер-
джував Вітовський під час судового процесу, — безжальна бо-
ротьба з органами безпеки СРСР, в обвинувальному висновку
неправильно вказано, що ми боролися проти Червоної армії».
Ці неправильні звинувачення згодом ще довго використовува-
тимуть проти всієї УПА.
Дмитро Вітовський — командир Першого словацького
рейду влітку — восени 1945 року, завданням якого було про-
вести пропагандистську роботу на теренах Словаччини та на-
лагодити співпрацю з місцевим антикомуністичним підпіллям.
Взимку 1946 року повстанські відділи отримали наказ пе-
решкодити проведенню радянською владою виборів, заплано-
ваних на лютий того року. Аби організувати «найдемократич-
ніші вибори», Кремль зосередив на Західній Україні величезну
кількість військ. У так званій Великій блокаді, що тривала про-
тягом першої половини 1946 року, за підрахунками підпілля,
участь брало більше півмільйона радянських військ, практично
у кожному населеному пункті було зосереджено військовий
гарнізон чисельністю від 25 до юо солдатів. В результаті УПА
зазнала великих втрат вбитими чи полоненими. Ця операція
стала доленосною і для Дмитра Вітовського.
26 березня 1946 року підчас повернення до місця своєї зи-
мівлі в лісі, неподалік від села Кам'янка Сколівського району на
Львівщині, Вітовський із групою охоронців потрапив у засідку.
Повстанці пробилися з оточення і намагалися відірватися від
Історія з грифом
«СЕКРЕТНО»
87