Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 89

Дмитро Вітовський, син Дмитра ступені покарання: попередження, переведення винного в ін- ший відділ, арешт та суд. За особливо тяжкі порушення кара- ли розстрілом. У травні 1945 року, коли функції ВПЖ було передано Служ- бі безпеки ОУН, Дмитра Вітовського призначають командиром Тактичного відтинка «Магура». Він здійснює командування дев'ятьма сотнями (разом майже 1 200 вояків) на території то- дішньої Дрогобицької області. Головним завданням повстанців було завадити укріпленню радянської влади, головним супро- тивником стали війська НКВД. «Ціль наша і завдання, — ствер- джував Вітовський під час судового процесу, — безжальна бо- ротьба з органами безпеки СРСР, в обвинувальному висновку неправильно вказано, що ми боролися проти Червоної армії». Ці неправильні звинувачення згодом ще довго використовува- тимуть проти всієї УПА. Дмитро Вітовський — командир Першого словацького рейду влітку — восени 1945 року, завданням якого було про- вести пропагандистську роботу на теренах Словаччини та на- лагодити співпрацю з місцевим антикомуністичним підпіллям. Взимку 1946 року повстанські відділи отримали наказ пе- решкодити проведенню радянською владою виборів, заплано- ваних на лютий того року. Аби організувати «найдемократич- ніші вибори», Кремль зосередив на Західній Україні величезну кількість військ. У так званій Великій блокаді, що тривала про- тягом першої половини 1946 року, за підрахунками підпілля, участь брало більше півмільйона радянських військ, практично у кожному населеному пункті було зосереджено військовий гарнізон чисельністю від 25 до юо солдатів. В результаті УПА зазнала великих втрат вбитими чи полоненими. Ця операція стала доленосною і для Дмитра Вітовського. 26 березня 1946 року підчас повернення до місця своєї зи- мівлі в лісі, неподалік від села Кам'янка Сколівського району на Львівщині, Вітовський із групою охоронців потрапив у засідку. Повстанці пробилися з оточення і намагалися відірватися від Історія з грифом «СЕКРЕТНО» 87