Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 66
Трагедія отця Андрія Бандери
ховування не/іега/іа, наявність націоналістичної літератури, на-
ціоналістичні переконання підслідного. Проте першим, а отже
головним, звинуваченням священика було те, що він, «будучи
батьком керівника закордонного проводу антирадянської на-
ціоналістичної організації ОУН Бандери Степана Андрійовича,
підтримував із ним до останнього часу систематичний зв'язок».
Менш як за тиждень відбувся «суд», який тривав менше
двох годин. Відповідаючи на запитання суддів про дітей, отець
Андрій гордо відповів: «Я своїм дітям дав належне виховання,
прививаючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і до-
ньок однакові». Судді, звиклі розмовляти лише зі зламаними
генералами та маршалами, які визнавали себе японськими
шпигунами, напевно, не сподівалися почути такого від старень-
кого священика. 8 липня о 18:40 оголошено вирок — Андрія
Михайловича Бандеру засудити до найвищої міри криміналь-
ного покарання — розстрілу, і знову в обґрунтуванні одним
із перших звучить звинувачення в батьківстві керівника ОУН.
«Найгуманніший суд у світі» дав підсудному п'ять днів на оскар-
ження вироку.
Але німці вже біля воріт, на підході до Києва, тож чекати
було ніколи, ю липня 1941 року отця Андрія Бандеру розстрі-
ляли.
Жодної інформації про місце його поховання справа не
містить. Ймовірно, він знайшов останній спочинок у Биківні,
де протягом 1937—1941 років ховали розстріляних НКВД у Ки-
єві. Тож тут серед тисяч інших замордованих комуністами по-
кояться останки священика, вбитого за те, що виховав дітей
патріотами.
Історія s грифом
«СЕКРЕТНО»
64