Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 62
Трагедія отця Андрія Бандери
Родина Бендер. Отець Андрій сидить перший ліворуч. Другий
праворуч с т о ї т ь Степан Бондера.
вав недовго — лише кілька тижнів, адже нічого корисного для
НКВД розказати не міг.
Допити, що розпочалися 9 червня, проводилися україн-
ською мовою, бо російською підслідний не володів. Отець
Андрій і не намагався лукавити зі слідчими, бавитися в підпіль-
ника: він щиро зізнався, що вважає себе націоналістом за світо-
глядом, хоча до ОУН ніколи не належав. Чи усвідомлював, що
переховує в себе державного злочинця? Так, усвідомлював,
саме тому й переховував, що той боровся проти радянської
влади та міг бути репресований.
Нічого надзвичайно корисного для себе чекісти не почули і
про дітей. Про те, що всі вони покинули домівку і поринули в на-
ціоналістичне підпілля, знали давно. Очевидно, найбільше ціка-
вили контакти зі Степаном, який очолював Революційний провід
ОУН. Отець Андрій розповів, що останні вістки від сина отримав
у серпні 1940 року. Тоді до нього прийшов зв'язковий, який пере-
дав священику хрестика, купленого Степаном у Римі. У Вічному
Історія а грифом
«СЕКРЕТНО»
60