Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 62

Трагедія отця Андрія Бандери Родина Бендер. Отець Андрій сидить перший ліворуч. Другий праворуч с т о ї т ь Степан Бондера. вав недовго — лише кілька тижнів, адже нічого корисного для НКВД розказати не міг. Допити, що розпочалися 9 червня, проводилися україн- ською мовою, бо російською підслідний не володів. Отець Андрій і не намагався лукавити зі слідчими, бавитися в підпіль- ника: він щиро зізнався, що вважає себе націоналістом за світо- глядом, хоча до ОУН ніколи не належав. Чи усвідомлював, що переховує в себе державного злочинця? Так, усвідомлював, саме тому й переховував, що той боровся проти радянської влади та міг бути репресований. Нічого надзвичайно корисного для себе чекісти не почули і про дітей. Про те, що всі вони покинули домівку і поринули в на- ціоналістичне підпілля, знали давно. Очевидно, найбільше ціка- вили контакти зі Степаном, який очолював Революційний провід ОУН. Отець Андрій розповів, що останні вістки від сина отримав у серпні 1940 року. Тоді до нього прийшов зв'язковий, який пере- дав священику хрестика, купленого Степаном у Римі. У Вічному Історія а грифом «СЕКРЕТНО» 60