Лесь Курбас у сталінському театрі абсурду
Української військової організації . Цього разу чекісти взяли за основу сюжету реальну організацію на Західній Україні , тож їм залишилося лише « викрити » ланки в УРСР .
Лесь Курбас жив і працював у той час у Харкові , тож не міг не чути про гучні процеси . Можливо , разом з іншими дивувався , як колишні професори , науковці , письменники визнавали себе шпигунами та диверсантами . Можливо , талант режисера дозволив йому побачити фальш в їхніх « зізнаннях ». Проте талант не допоміг уникнути подібної долі , більше того , можливо , саме через через нього Курбас став мішенню .
Митці , академіки та поети не випадково опинялися на лаві підсудних — радянський режим згортав « українізацію ». Змушений « українізовуватися » задля утримання в Україні влади , Кремль після придушення антирадянських повстань на початку 1920-х років тепер вбачав у ній неабияку загрозу .
« Українізація » спричинила небачене піднесення нашої культури : літератури , театру , кіно , малярства . Культурний спалах 1920-х став своєрідним реваншем українського національного руху , який , зазнавши поразки в політичній та військовій площині , почав активно перемагати режим у культурній . При цьому погляди окремих діячів набували й політичних рис . Одним із ключових гасел у тодішньому українському культурному дискурсі стало сформульоване українським письменником Миколою Хвильовим « Геть від Москви !». Микола Куліш то Лесь Курбас .
Історія а грифом
« СЕКРЕТНО »
51