Голодомор . Стирання пам ' яті
Інформаційна блокада була важливим інструментом реалізації Голодомору як геноциду в Україні . Потрапляння за кордон інформації про масову голодну смерть людей могло не лише зіпсувати міжнародний імідж Радянського Союзу , котрий саме на початку 1930-х почав активно налагоджувати дипломатичні стосунки із державами Заходу , але й вилитися у спроби допомогти голодуючим .
Саме значний міжнародний розго / іос голоду 1921 — 1922 років дозволив надати постраждалим суттєву допомогу , що врятувало багатьох від голодної смерті . У 1932 — 1933 роках це не повинно було повторитися . Приречені Сталіним на смерть через голод мусіли померти . Тож військова облога територій , яка мала за мету не дозволити вирватися із голодоморного гетто , ефективно доповнювалася стіною мовчання , за яку не повинно було проникнути жодне слово правди .
І все ж , у 1932 році з ' явилися публікації британських журналістів Гарета Джонса з лондонської « Тайме » та Малкольма Маггериджа з « Ґардіан », які на свій страх і ризик здійснили подорож українськими селами , щоб розповісти про жахливі сцени побаченого голоду . У відповідь Радянський Союз завдав серйозного інформаційного удару . Як ефективний інструмент використано відомого американського журналіста з газети « Нью-Йорк Тайме ». / Іауреат Пулітцерівської премії 1932 року Волтер Дюранті , котрий неодноразово бував у СРСР , і , як він сам зізнався в приватних розмовах , достеменно знав про страшний голод , публічно заперечив його і назвав вигадкою .
Сталінське « В СССР голода нєт !», озвучене вустами Дюранті , прозвучало переконливо для багатьох західних політиків . Тим паче , що вони хотіли повірити цим словам , аби якомога швидше налагодити « взаємовигідні економічні відносини » з державою , готовою за безцінь продавати відібране у селян зерно й у величезних кількостях закуповувати промислове обладнання .
Історія з грифом
« СЕКРЕТНО »
42