Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_

У пошуках моги/іи героя архівосховищах, але й намагалися віднайти живих учасників операції 5 березня 1950 року. Саме ця зачіпка незабаром дала результати: опитано сім колишніх співробітників органів держ- безпеки, які проживають у Львові та Києві і 1950 року працюва- ли у Львівській області. Усі вони заявили, що організацією по- ховання тіл убитих тоді займався комендант Управління МГБ Львівської області Климчик. Подальші пошуки виявили, що до 1991 року він жив у Львові, звідки згодом переїхав до Дніпропе- тровської області. На жаль, на момент початку розслідування Климчик уже помер. Також опитано колишнього начальника відділу зовнішньо- го спостереження Управління МГБ у Львівській області полков- ника у відставці В. М. Кошевського, який брав участь у білогор- ській операції: стояв в оточенні на відстані п'яти кілометрів від місця подій. Він заявив, що про ліквідацію тіла Романа Шухе- вича нічого не знає, натомість певну інформацію можуть мати колишні оперативні співробітники Управління Іван Костянтино- вич Бабенко і Олександр Іванович Болдін. Спершу співробітники СБУ зв'язалися з Бабенком, який розповів про те, що робили з тілом Шухевича після його за- гибелі. Отже, згідно з його свідченнями, труп доставили до Управління МГБ Львівської області, де медики підготували його до упізнання (ймовірно, забальзамували). В упізнанні бра- ли участь заарештовані учасники ОУН-УПА та син загиблого Юрко. Бабенко стверджував, що труп залишався на території Управління протягом 5-7 днів, а що сталося з ним після цього, не знав. Наостанок Бабенко зауважив цікаву річ: на його думку, О. І. Болдін (другий із названих В. Кошевським) нічого про цю справу не міг знати, оскільки «особистої участі у заходах із лік- відації Р. Шухевича не брав». Розмова з Бабенком відбулася 12 березня 2004 року, а вже менш як за два місяці на ім'я керівництва СБУ надійшов черго- вий запит — від групи народних депутатів В. Червонія, В. Чер- няка, Б. Загреви, О. Тягнибока та В. Асадчева. У відповідь було відіслано листа від імені тимчасового виконувача обов'язків Історія з грифом «СЕКРЕТНО» 303

Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 305