Чорнобиль: курс на катастрофу
інформує партію КГБ,— визначено зону площею 180 кв. м із рівнем радіації, який досягав 20 мікрорентген на секунду при нормі в о, 8 мікрорентген ».
Того ж року КГБ звітував про те, що « за період експлуатації 1977— 1981 років на атомній електростанції відбулося 29 аварійних зупинок, з них 8— з вини обслуговуючого персоналу ».
9 вересня 1982 року, на початку нового навчального року, сталася аварія на першому енергоблоці АЕС, про що в той самий день республіканське керівництво спецслужби отримало звіт свого київського підрозділу. Спочатку розраховували, що для ліквідації наслідків аварії знадобиться 5 днів. Проте масштаби виявилися значно більшими, ніж їх хотіли представити чиновники. У повідомленні, яке керівник КГБ УРСР С. Муха надіслав керівництву партії 13 вересня, ішлося вже про необхідних ю днів робіт.
Створена для з ' ясування обставин та результатів інциденту комісія працювала з 18 до 28 жовтня— через півтора місяця після « п ' яти днів, необхідних для ліквідації наслідків »! Члени комісії констатували: « В районі села Чистогалівка, розташованого в Пд-Пд-Зх напрямку на відстані 5 кілометрів від АЕС, на ґрунті реєструються так звані " гарячі " частинки розміром 10 * 20 мікрон, активність яких коливається від 10-7 * 10-9 кюрі, що перевищує допустимі норми в сотні разів ». Саме ці « гарячі » частинки є найнебезпечнішими для людей,— зазначали експерти,— і при потраплянні в організм можуть призвести « до серйозних ускладнень включно з летальним результатом через " пропалювання " тканин організму ». Але повідомляти довколишніх мешканців про таку небезпеку було заборонено.
Незважаючи на важкі наслідки аварії, 5 листопада очільник спецслужби поспішив заспокоїти Володимира Щербицького: « Обстановка в оперативному плані на АЕС і околицях нормальна. Фактів поширення панічних чуток не відзначається ». З цього чітко видно, що головне завдання полягало в блокуванні « панічних чуток », а не в попередженні громадян про загрозу. / Іюди можуть вмирати— аби тихо.
Історія а грифом
« СЕКРЕТНО »
269