КГБ проти правди про Голодомор
Інформаційна блокада довкола Голодомору утримувалась комуністами десятки років, майже до останніх днів радянської влади в Україні. На початку 1980-х українці діаспори кинули їй серйозний виклик— розпочали підготовку до вшанування 5 о-ї річниці трагедії. Окремі повідомлення та публікації, присвячені Голодомору, з ' являлися за кордоном і до того. Але цього разу було заплановано масштабну інформаційну кампанію із залученням провідних науковців, журналістів, з громадськими акціями і тиском на західних політиків. Світ, який десятки років закривав очі на українську трагедію, мав почути правду.
Комуністи дуже швидко відчули загрозу кампанії відновлення пам ' яті, тому КГБ з самого початку пильно спостерігав за діями українців діаспори і намагався чинити їм всі / іякі перепони. Перші повідомлення КГБ про підготовку відзначення 50-ї річниці Голодомору стосуються грудня 1982 року. Наступного, 1983 року чекісти вже регулярно звітують Володимиру Щербицькому про українську кампанію та власні спроби її зупинити. В інформації з березня того року повідомлялося, що голова уряду УНР в екзилі Ярослав Рудницький направив генеральному секретареві ООН меморандум із даними про Голодомор і звинуваченнями СРСР у геноциді проти українців.
Щоб привернути увагу світової преси та західних політиків до проблеми Голодомору українські громадські організації проводять численні мітинги та пікети під радянськими дипломатичними представництвами. Одна з найбільших таких акцій відбулася 2 жовтня у Вашингтоні поблизу радянського посольства. У мітингу взяло участь близько восьми тисяч осіб.
Особливо небезпечним для радянської влади стало залучення закордонними українцями до кампанії провідних політиків своїх держав. КГБ 1 червня 1983 року повідомляв: « Наццентри намагаються притягнути до цього пропагандистського шуму окремих державних діячів США. Зокрема, їм вдалося
Історія з ірифом
« СЕКРЕТНО »
256