Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 241

Кухня антисемітизму від КГБ 25 травня 1926 року терорист Самуель Шварцбард у центрі Парижа убив Симона Петлюру. Злочинець не намагався зник- нути з місця події, адже фізична ліквідація головного отамана армії УНР була лише частиною місії. Іншим, не менш важливим завданням була дискредитація вбитого, а разом з тим — і всього національного руху, який він репрезентував. Обидва акти Шварцбард відігравав настільки вдало, що не тільки дуже швидко вийшов на волю в ореолі месника, але й надовго закріпив за Петлюрою та українським рухом тавро антисе- мітизму. Суд чомусь не бажав чути одного з провідних діячів та ідео- логів сіоністського руху Володимира (Зеєва) Жаботинського, який не погоджувався з шельмуванням Петлюри як антисеміта, а також оминув увагою зв'язки вбивці з більшовицьким ЧК на батьківщині в Одесі. Минуло десять років після вбивства, коли в 1936 році скромний страховий агент, громадянин Франції Самуель Шварцбард приїхав із дружиною до рідної Одеси на екскурсію, зупинившись у найдорожчому місцевому готелі. Наслідком його відвідин стали масові арешти анархістів, колишніх колег, здається, не лише страхового агента. А в березні 1938 року під час мандрівки до Південної Африки 52-літній Шварцбард помер від серцевого нападу, лишивши історикам простір для дискусій про його стосунки з радянською спецслужбою. історія з Петлюрою настільки сподобалася чекістам, що випробувані тоді прийоми дискредитації і пришивання антисе- мітського ярлика стали одним із головних методів у боротьбі з українським національним рухом. Своєрідною фірмовою стра- вою кухні КГБ. Минуле українсько-єврейських стосунків є складним та неоднозначним. Не менш складним є його відображення в ро- Історія а грифом «СЕКРЕТНО» 239