Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 241
Кухня антисемітизму від КГБ
25 травня 1926 року терорист Самуель Шварцбард у центрі
Парижа убив Симона Петлюру. Злочинець не намагався зник-
нути з місця події, адже фізична ліквідація головного отамана
армії УНР була лише частиною місії. Іншим, не менш важливим
завданням була дискредитація вбитого, а разом з тим — і
всього національного руху, який він репрезентував. Обидва
акти Шварцбард відігравав настільки вдало, що не тільки
дуже швидко вийшов на волю в ореолі месника, але й надовго
закріпив за Петлюрою та українським рухом тавро антисе-
мітизму.
Суд чомусь не бажав чути одного з провідних діячів та ідео-
логів сіоністського руху Володимира (Зеєва) Жаботинського,
який не погоджувався з шельмуванням Петлюри як антисеміта,
а також оминув увагою зв'язки вбивці з більшовицьким ЧК на
батьківщині в Одесі.
Минуло десять років після вбивства, коли в 1936 році
скромний страховий агент, громадянин Франції Самуель
Шварцбард приїхав із дружиною до рідної Одеси на екскурсію,
зупинившись у найдорожчому місцевому готелі. Наслідком
його відвідин стали масові арешти анархістів, колишніх колег,
здається, не лише страхового агента. А в березні 1938 року під
час мандрівки до Південної Африки 52-літній Шварцбард помер
від серцевого нападу, лишивши історикам простір для дискусій
про його стосунки з радянською спецслужбою.
історія з Петлюрою настільки сподобалася чекістам, що
випробувані тоді прийоми дискредитації і пришивання антисе-
мітського ярлика стали одним із головних методів у боротьбі з
українським національним рухом. Своєрідною фірмовою стра-
вою кухні КГБ.
Минуле українсько-єврейських стосунків є складним та
неоднозначним. Не менш складним є його відображення в ро-
Історія а грифом
«СЕКРЕТНО»
239