Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 227
Заблокована країна: 1972—1973 роки
елементів стала опублікована 9 листопада 1973 року в «Літера-
турній Україні» заява ув'язненого Івана Дзюби.
«Вирішальним, що схилило мене до "Заяви", яка стала під-
ставою для мого помилування, — писав Дзюба у своїх спога-
дах, — було відчуття безглуздості катастрофи... і уявлення про
те, що можу ще зробити набагато більше. Я розумів, звичайно,
що мій крок буде шоком для багатьох, але думав, що з часом
усі побачать, заради чого я так учинив... Я справді розглядав
свою "Заяву" як самозахист. Але об'єктивно воно виглядало
не зовсім так. Адже я не тільки відкидав те, що мені припису-
вали ті, до кого я потрапив у полон, але й декларував перегляд
своїх поглядів. Я просив пробачення у влади: помилування.
Тому мене мучило не так те, що хтось із знайомих, побачивши
мене, переходив на другий бік вулиці (з різних причин: хтось
на знак зневаги, а хтось боявся бути поміченим у товаристві
хоч і помилуваного, а все-таки "державного злочинця"), — як
мучило власне сумління».
Через тиждень піс ля оприлюднення чекісти звітували пар-
тії, що «Заява» «поширюється нами в місцях тримання серед
ув'язнених колишніх однодумців, її передано по радіо за кор-
дон і опубліковано в газеті "Вісті з України" [контрольоване
КГБ видання для українців діаспори. — Авт.]». Сам Дзюба, не-
зважаючи на помилування, залишався підозрілим для органів
безпеки, які далі наглядали за ним і періодично проводили
«профілактичні розмови».
Проте очікування чекістів, що за однією заявою посиплять-
ся інші іїм таким способом удасться цілковито дискредитувати
рух спротиву, не виправдалися. Ув'язнені в таборах дисиденти
не «перевиховувалися» і залишалися на своїх позиціях, тим са-
мим надихаючи однодумців на волі. КГБ зафіксував слова Ан-
тоненка-Давидовича про це: «Тішить, що не всі перелякалися,
що є ще герої: це львівська молодь, і Чорновіл, і Сверстюк, і
Стус, і Світлична, і Сергієнко, і Лукаш».
Історія а грифом
«СЕКРЕТНО»
225