Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 198

Самвидав під прицілом КГБ
лодий революціонер» — да-
тована 1953 роком. Активну
видавничу роботу у післяво-
єнний період забезпечували
близько 70 підпільних дру-
карень, одна з яких пропра-
цювала до 1954 року. Зреш-
тою, до середини 1950-х
років остаточно ліквідовано
ланки ОУН, а i960 року від-
бувся останній відомий нам
повстанський бій.
yzp/iwc6/(rm\
Та це вже був час нових
форм протесту — дисидент-
ського руху. Його представ-
ники цілковито відмовилися
від застосування зброї, зо-
середивши зусилля виключ-
но на ідейній боротьбі проти
радянського режиму. Голов-
E M Y W T R
«Тамвидав»— перевидання за кордоном ним інструментом інформа-
самвидавного журналу «Український
ційної війни став так званий
вісник».
самвидав — публікація та
розповсюдження нелегаль-
ним шляхом різноманітних текстів (художніх, публіцистичних,
наукових, політичних) у різних формах (листівки, періодичні
видання, брошури).
Після смерті Сталіна, в умовах так званої відлиги, відбуло-
ся пожвавлення опозиційного руху, відтак український самви-
дав значно зріс якісно і кількісно. І навіть репресії проти інако-
думців, розпочаті з приходом до влади Леоніда Брежнєва, не
зуміли зупинити руху до свободи.
Найвідоміші зразки українського самвидаву («інтерна-
ціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, «Собор у риштован-
ні» Євгена Сверстюка, «Репортаж із заповідника імені Берії»
Історія 9 грифон
«СЕКРЕТНО»
196