ГУ / ІАГ. Кінець імперії терору
знову отримали до своїх рук зброю( автомати, кулемети, фанати), залишили зону. У погоню за втікачами кинуто війська, і за 50 кілометрів від табору відбувся бій, е якому всі бунтівники загинули.
Через два роки, в травні 1947 року, у Воркуті на станції Хановей— нове заворушення. Знову проти повсталих, які встигли озброїтися, виставлено переважаючі війська, знову загибель усіх у бою. Такі бунти із захопленням зброї на Колимі та у Воркуті продовжувалися в наступних 1948 та 1949 роках, попри постійне жорстоке придушення їх радянською
Полковник УПА, командир Воєнної округи « Буг » Василь Левкович. Відбув 25 років ув ' язнення у таборах. Повстання були лише зовнішнім виявом перелому ситуації в ГУ / ІАГу після війни. Внутрішніми, невидимими для більшості, змінами стало створення і діяльність підпільних організацій. Члени ОУН принесли з собою не лише дух непокори, але й навички конспіраторів, які дозволили їм продовжити свою діяльність навіть у таборах. У 1947 році досвідчений підпільник та зек зі стажем Михайло Сорока( перебував в ув ' язненні з 1940 року) став засновником і керівником однієї з найвідоміших таких організацій— « ОУН-Північ ». Ця підпільна структура зуміла налагодити зв ' язок не лише між різними таборами, але навіть з Україною.
Для боротьби з « бацилою » спротиву радянське керівництво вирішило в 1948 році створити спеціальні табори, де мали
Історія 9 грифон « СЕКРЕТНО »
184