— Слідство ведуть... м ' ясники
ну— процесуальну, тобто належним чином оформити « зізнання » свідків та обвинуваченого.
Чекісти були дуже чуйними до такого роду питань— хай там іцо, а « справа » мусить виглядати досконало. Вибита інформація акуратно оформлялася в протокол, який виглядав як невинна, доволі цікава розмова, подана у формі діалогу, питань та відповідей. В кінці документа обов ' язкова приписка про те, іцо « протокол мною особисто прочитаний, свідчення записані з моїх слів правильно » і підпис затриманого. З останнім елементом не завжди вдавалося гарно, підпис часто спотворений, адже мальований заледве живою людиною. Тим не менше побитий, скривавлений в ' язень мав обов ' язково підписати папір власноруч— такий порядок.
В сучасному архіві СБУ сотні тисяч таких чекістських справ, одно- та багатотомних, а в них мільйони таких протоколів. Тут можна віднайти чимало важливої, часто унікальної інформації. Але не слід забувати, іцо тут не менше й брехні, яку слідчі в буквальному сенсі вибивали з ув ' язненого. Справи здебільшого не містять жодної інформації про процедуру отримання зізнань. А без цього важко зрозуміти, як і чому письменники та режисери визнавали себе терористами, а радянські маршали та генерали— іноземними шпигунами. Сучасний дослідник, який надмірно довіряє таким документам, іноді потрапляє в полон ретельно продуманих багато років тому чекістських сценаріїв і відтворює їх у сучасності.
Мука Паапишин, фато 1930-х pp.
Історія9і-ри & ОМ
« СЕКРЕТНО » 173