Бандерівець Ющенко
пі / і / іям про те, що агент " Дорожний " не є представником ОУН ». Вони також розглядали варіант, що Ющенка про провокацію попередив « Лихий », який намагався втекти від органів безпеки і був затриманий на кордоні. Тож у розвитку операції чекісти повернулися на кілька кроків назад і нездатні були протягом кількох років рушити з місця.
Тим часом за документами Сумського обласного управління МГБ на території області у квітні 1951 року на оперативному обліку перебували 172 особи, які підозрювалися у причетності до ОУН. Незадовільний стан боротьби з підпіллям на Сумщині привернув увагу міністра державної безпеки Ковальчука. Він вважав неприпустимим той факт, що за 1950 рік в області не затримано жодного члена ОУН. Наголошуючи на відсутності результативної роботи, міністр наводив конкретні приклади: « Так, у розробці Ющенка Андрія, який стоїть на формулярному обліку, нема інформації з серпня 1950 року, хоча УМГБ відомо, що він, перебуваючи в 1946 році в Коршівському районі Станіславської області, був організаційно пов ' язаний із керівником СБ районного проводу " Буковинцем " і не виключено, що в Сумську область прибув за спеціальним завданням підпілля ».
У відповідь на звинувачення міністра в бездіяльності сумські чекісти швиденько готують план посилення агентурно-оперативної роботи, який, зокрема, передбачав подальшу розробку об ' єкта « Хитрого ». Для цього вони не придумали нічого кращого, як знову підіслати до Ющенка агента « Дорожного ». Очевидно, така винахідливість не дала жодних результатів, тому єдине, що вони могли писати у звітах у цій справі, що « розробку " Хитрого " продовжуємо через агентуру села Хоружівка ».
Нові спроби активізувати операцію припадають аж на початок 1954 року. Із Сумщини йде запит у Станіславське УМГБ з пропозицією підібрати агента для скерування до Андрія Ющенка. « При складанні завдання-легенди агенту мається на увазі направити його до Ющенка, бандита ОУН, що змушений пе-
Iсторін s грифом
« СЕКРЕТНО »
169