Бандерівець Ющенко
пі / і / іям про те , що агент " Дорожний " не є представником ОУН ». Вони також розглядали варіант , що Ющенка про провокацію попередив « Лихий », який намагався втекти від органів безпеки і був затриманий на кордоні . Тож у розвитку операції чекісти повернулися на кілька кроків назад і нездатні були протягом кількох років рушити з місця .
Тим часом за документами Сумського обласного управління МГБ на території області у квітні 1951 року на оперативному обліку перебували 172 особи , які підозрювалися у причетності до ОУН . Незадовільний стан боротьби з підпіллям на Сумщині привернув увагу міністра державної безпеки Ковальчука . Він вважав неприпустимим той факт , що за 1950 рік в області не затримано жодного члена ОУН . Наголошуючи на відсутності результативної роботи , міністр наводив конкретні приклади : « Так , у розробці Ющенка Андрія , який стоїть на формулярному обліку , нема інформації з серпня 1950 року , хоча УМГБ відомо , що він , перебуваючи в 1946 році в Коршівському районі Станіславської області , був організаційно пов ' язаний із керівником СБ районного проводу " Буковинцем " і не виключено , що в Сумську область прибув за спеціальним завданням підпілля ».
У відповідь на звинувачення міністра в бездіяльності сумські чекісти швиденько готують план посилення агентурно-оперативної роботи , який , зокрема , передбачав подальшу розробку об ' єкта « Хитрого ». Для цього вони не придумали нічого кращого , як знову підіслати до Ющенка агента « Дорожного ». Очевидно , така винахідливість не дала жодних результатів , тому єдине , що вони могли писати у звітах у цій справі , що « розробку " Хитрого " продовжуємо через агентуру села Хоружівка ».
Нові спроби активізувати операцію припадають аж на початок 1954 року . Із Сумщини йде запит у Станіславське УМГБ з пропозицією підібрати агента для скерування до Андрія Ющенка . « При складанні завдання-легенди агенту мається на увазі направити його до Ющенка , бандита ОУН , що змушений пе-
Iсторін s грифом
« СЕКРЕТНО »
169