Рейд у Прибалтику
19 липня 1950 року група перетнула кордон між УРСР та БРСР і вступила на територію Давидгородоцького району Пінської області. Щоб якомога швидше досягнути Литви, упівці рухалися конспіративно і протягом першого етапу рейду не проводили пропагандистської роботи на білоруських землях. Проте вже дуже швидко стало зрозуміло, що їхнє перебування не є секретом для радянських спецслужб, більше того, скидалося на те, що останнім відомо про завдання дістатися Литви. Раніше запланований рух на північ став неможливим через блокаду території військами білоруського МВД та МГБ. Тому 22 липня командир вирішив змінити напрямок рейдування, а разом із тим відкорегувати поставлені завдання. Зрозумівши, що досягнути кінцевої мети рейду їм не вдасться, повстанці повернули на схід і розпочали активну пропагандистську кампанію серед білорусів.
Віднайдений нещодавно в архіві СБУ звіт про цей рейд відтворює атмосферу акцій УПА в Білорусі: « До нас сходиться населення зі всіх кінців села, інша гутірка перетворюється в мітинг. Про боротьбу на українських землях, про нашу політичну платформу, про важливість спільного фронту поневолених большевиками народів, про наш клич: " Воля народам і людині!" уважно прослухали до 200 селян.
Після короткого мітингу зав ' язалися дискусії, під час яких селяни нам щиро розказували все про своє життя, особливо нарікаючи на сталінські колгоспи, в яких нічого не виплачують за трудодні, і сталінських колгоспних гайдуків, у тому числі й на того, який перед тим втікав від нас... Ось одна старша жінка, звертаючись до нас, каже: " Хлопці, рятуйте нас усіх, бо ми пропали, розбивайте цю нечисту силу ". Довелося вже пережити горя білоруському народові під большевицьким пануванням.
Після поширення нашої революційної літератури залишаємо село. Населення проводить нас. Дехто, щоби говорити з нами, по кілька разів забігав нам дорогу і нав ' язував розмову, а дітвора, а навіть старші, провели нас аж до лісу ».
Історія S грифон
« СЕКРЕТНО »
143