Рейд у Прибалтику
19 липня 1950 року група перетнула кордон між УРСР та БРСР і вступила на територію Давидгородоцького району Пінської області . Щоб якомога швидше досягнути Литви , упівці рухалися конспіративно і протягом першого етапу рейду не проводили пропагандистської роботи на білоруських землях . Проте вже дуже швидко стало зрозуміло , що їхнє перебування не є секретом для радянських спецслужб , більше того , скидалося на те , що останнім відомо про завдання дістатися Литви . Раніше запланований рух на північ став неможливим через блокаду території військами білоруського МВД та МГБ . Тому 22 липня командир вирішив змінити напрямок рейдування , а разом із тим відкорегувати поставлені завдання . Зрозумівши , що досягнути кінцевої мети рейду їм не вдасться , повстанці повернули на схід і розпочали активну пропагандистську кампанію серед білорусів .
Віднайдений нещодавно в архіві СБУ звіт про цей рейд відтворює атмосферу акцій УПА в Білорусі : « До нас сходиться населення зі всіх кінців села , інша гутірка перетворюється в мітинг . Про боротьбу на українських землях , про нашу політичну платформу , про важливість спільного фронту поневолених большевиками народів , про наш клич : " Воля народам і людині !" уважно прослухали до 200 селян .
Після короткого мітингу зав ' язалися дискусії , під час яких селяни нам щиро розказували все про своє життя , особливо нарікаючи на сталінські колгоспи , в яких нічого не виплачують за трудодні , і сталінських колгоспних гайдуків , у тому числі й на того , який перед тим втікав від нас ... Ось одна старша жінка , звертаючись до нас , каже : " Хлопці , рятуйте нас усіх , бо ми пропали , розбивайте цю нечисту силу ". Довелося вже пережити горя білоруському народові під большевицьким пануванням .
Після поширення нашої революційної літератури залишаємо село . Населення проводить нас . Дехто , щоби говорити з нами , по кілька разів забігав нам дорогу і нав ' язував розмову , а дітвора , а навіть старші , провели нас аж до лісу ».
Історія S грифон
« СЕКРЕТНО »
143