Архімандрит Климентій, обвинувачений за віру
Відносини Української греко-католицьної церкви т а Організації українських націоналістів були дуже непростими. Обидві структури вважали своєю метою захист українців та забезпечення їм максимальних можливостей для самореалізацїі. Перша єдиним шляхом для цього бачила духовний розвиток особистості та нації, друга— активну боротьбу та збройне повстання.
Очевидно, в мирний час ці шляхи іноді видавалися взаємовиключними, що призводило часом до протистояння між націоналістами та діячами церкви. Натомість роки воєнного лихоліття, жорстока окупаційна політика спочатку нацистів, а згодом комуністів зблизила їх. Яскравою ілюстрацією цього є полиці в архіві СБУ: тут поруч зі справами на репресованих підпільників— справи репресованих священиків. На їхніх сторінках— інформація про контакти між керівництвом УГКЦ та Проводом ОУН у роки Другої світової, про спроби митрополита Андрея Шептицького залагодити конфлікт між двома крилами націоналістичного руху— мельниківцями та бандерівцями, про посередництво
церкви у переговорах між Архімандрит Климентій Шептицький, 1930-ті pp.
Історія а іфкфом « СЕКРЕТНО »
129