Ко / їишні вороги . Грубешівська операція 1946 року
НКВД . Торпеда попала в середину . Перед випущенням торпеди в будинку було світло , та видно було , що всередині кімнати робиться . Отже , я бачив , як двоє большевиків милось , а пізніше убирались . По вибуху торпеди я не бачив вже жодного світла , ані людей в кімнатах ».
Бій у місті тривав півтори години . За цей час розбито будинки НКВД , УБП , пошти , захоплено комендатуру міліції , знищено автомобілі та документацію , звільнено з полону 25 в ' язнів . Невдачею закінчився штурм переселенчої комісії — її чиновники виявилися дуже добре озброєними і зуміли відбити атаку повстанців . Вояки ВП , як і обіцяли польські підпільники , не взяли участі в бою у місті .
Цікаво , що серед тих , хто під впливом підпільної пропаганди відмовилися виступити проти своїх земляків , був поручник Войцех Ярузельський , згодом — комуністичний диктатор Польщі . Майбутній зрадник був і з українського боку — групу СБ очолював / Іеон / Іапінський , на той момент референт СБ Холмської округи , а згодом , після захоплення в полон , — керівник створеної комуністичною спецслужбою « мережі ОУН » в Польщі .
Об ' єктивно оцінити кількісні втрати у бою важко — як звично , кожна сторона подає дуже відмінні цифри . Згідно з повстанськими звітами , НКВД та польські комуністичні сили втратили близько 100 вояків убитими , натомість комуністи офіційно повідомили про загибель дев ' яти вояків НКВД , п ' яти польських прикордонників , двох функціонерів комуністичної партії та двох службовців УБП . З боку повстанців — двоє українців загинули в місті , троє при відступі з нього і ще троє , у тому числі український командир операції Євген Штендера , були поранені .
Значно більшими виявилися політичні втрати комуністів — успішна атака на певний час практично паралізувала їхню репресивну активність . Інформація про результативну українсько-польську акцію позбавила владу можливості спекулювати на протистоянні між обома народами . « Факт замирення між
Історія в грифон
« СЕКРЕТНО »
127