Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 126

Ко/їишні вороги. Грубешівська операція 1946 року
то перемир'я, припинено
боротьбу та взаємне ви-
нищення. Але підпільники
на цьому не зупинилися, а
продовжували періодично
зустрічатися, обмінюватися
взаєм о корисною інформа-
цією. Врешті визріла ідея
започаткувати спільну бо-
ротьбу. На ідейному та по-
літичному рівні проблем із
цим не було, але одна річ
говорити про співпрацю,
інша — йти в бій і довірити
життя тому, в кого ще вчора
стріляв.
6 квітня 1946 року ідею
збройної
співпраці вперше
Євген Штендера — «Прірва», командир
українських відділів під час наступу
втілено в життя — тоді ПІД-
на Грубешів.
ПІЛЬНИКИ провели успішну
акцію на станцію Вербко-
вичі. Незабаром виникла думка провести масштабнішу насту-
пальну операцію на містечко Грубешів. Вона мала як конкретні
практичні завдання — залякати комуністичні каральні органи,
звільнити заарештованих, захопити документацію влади, так
і політичні — маніфестація спільної боротьби українців та по-
ляків. Ідея штурму Грубешева належала полякам, її ретельно
обговорили на черговій зустрічі між представниками УПА та
ВІН 18 травня 1946 року. Тоді ж визначили дату наступу — ніч
із 27 на 28 травня.
Грубешів — типове для цього регіону провінційне містеч-
ко, більшість будинків дерев'яні, лише кілька в центрі муровані.
Місто було перетворено на важливий центр нової влади: тут
містилися повітові управління безпеки, міліції, комуністичної
партії, розташовано гарнізон НКВД (близько 220 солдатів) та
Історія в грифон
«СЕКРЕТНО»
124