54 Історія війн і збройних конфліктів в Україні :
різняють А . військ , ( арм ., корпусну , дивізіонну , полкову , батальонну ) і А . резерву Верховного головнокомандування ; за бойовим призначенням і типами орудій — гаубичну , гарматну , реактивну , зенітну і міномети , а також спец , види — протитанк ., гірську та ін . У ВП С — авіац . гармати на літаках і вертольотах . У В М Ф поділяється на корабельну ( у т . ч . зенітна ) і берегову . Деякі види А . можуть вести вогонь снарядами з ядер , зарядами ; 2 ) наука про устрій , властивості і бойове застосування арт . озброєння ; 3 ) сукупність предметів арт . озброєння .
А Р Т И Л Е Р ІЯ С У П Р О В О Д Ж Е Н Н Я — арт . підрозділи , оснащені самохідними гарматами , призначені для супроводження вогнем танк , і мотострілец . підрозділів у бою .
А С И С Т Е Н Т ( від лат . assistens — той , що допомагає ) — 1 ) помічник фахівця ; 2 ) у В Н З багатьох країн учене звання і викладацька посада ; 3 ) особа , що входить до складу почесної охорони військ , прапора .
А С К О Л Ь Д ( р . н . невід .— 882 ) — київ , князь , засновник першого держ . утворення сх . слов ’ ян на території Наддніпрянщини . 860 р . очолював похід руського флоту ( 200 кораблів ) на Царгород ( Константинополь ) і примусив імператора Візантії Михайла укласти вигідний для Русі договір . Згідно з « Повістю временних літ » А . загинув разом зі своїм співправителем Діром від руки напівлегендарного князя Олега , який походив зі Скандинавії .
А С Т А М А Т ІИ ( Остаматенко , Стаматенко ) Остафій ( р . н . невід .— 1678 ) — укр . держ . діяч 50 — 60-х pp . 17 ст . У 1654 р . за наказом гетьмана Б . Хмельницького організував митні кордони України . В 1675 — 77 р . А . був послом гетьманів П . Дорошенка і Ю . Хмельницького у Туреччині . В 1678 р . призначений Ю . Хмельницьким наказним гетьманом . Через деякий час був запідозрений у протигетьманській змові , заарештований і страчений .
А С Т А Х О В Федір Олексійович ( 1892 — 1966 ) — воєначальник , маршал авіації ( 1944 ). У 1937 — 39 pp . командувач В П С Київ , особливого військ , округу . У Другу світову війну командувач ВП С Півд . -Зах . ф-нту ; у 1942 — 47 pp . начальник Головного управління Ц П Ф .
А Т А К А ( фр . attaque ) — вирішальний момент наступальних дій в-ськ , літаків ( вертольотів ), кораблів , що поєднує вогонь і стрімкий рух . Розрізняють атаку мотострілкових^в-ськ , танк ., кінну , повітр ., повітр . -штурмову , мор .
А Т Е И ( р . н . невід .— після 339 р . до н . е .) — скіф . цар . За повідомленнями Страбона , в 4 ст . до н . е . А . зосереджував у своїх руках владу над більшістю скіф , племен Півн . Причорномор ’ я . За правління А . територія Скіфії простягалась від Дону до фракійських племен на Дунаї . Карбував власну монету . А . вів війну проти царя Македонії Філіппа II , в ході якої загинув . За А . почалося перетворення союзу скіф , племен у народність , на думку більшості дослідників , виникла перша скіф , держава .
А Т Е С Т А Т ( від лат . attestor — свідчу ) — 1 ) документ про закінчення середнього навч . закладу , присвоєння вченого звання ; 2 ) документ , що видається військовослужбовцю при просуванні по службі , відрядженнях про задоволення його різними