Енциклопедичний довідник 49
Б. Хмельницького полк. Одночасно з військ, клубом було утворено Укр. військ, організаційний комітет, що мав безпосередньо займатись формуванням нац. збройних сил. 10.04.1917 р. у Києві відбулося віче укр. солдатів-фронтовиків, яке ухвалило вимагати від Тимчасового уряду створення укр. армії, виділення на ф-нті солдатівукраїнців в окремі військ, частини, формування в тилу полків, для яких держ. мовою була б укр. У квіт. 1917 р. у Мінську утворилася укр. фронтова рада для в-ськ Зах. ф-нту на чолі з С. Петлюрою. У трав. 1917 p., незважаючи на опір рос. командування, було сформовано Укр. козачий ім. гетьмана Б. Хмельницького полк, командиром якого призначено сотника Д. Путника-Гребенюка, згодом— підполковника Ю. Капкана. Визначну роль у створенні укр. армії відіграли Всеукр. військ, з’ їзди 1917 р. В трав. 1917 р. на І Всеукр. військ, з’ їзді було утворено Укр. ген. військ, комітет, який мав здійснювати керівництво усім укр. військ, рухом. Водночас зі створенням укр. військ, організацій і формуванням добровільних полків проходив процес українізації тих фронтових частин рос. армії, що складалися переважно з українців. У царській армії на поч. Першої світової війни було мобілізовано не менше 4 млн українців, які в міру поширення укр. нац. руху почали вимагати від рос. командування виділення їх в окремі військ, частини. В серп. 1917 р. українізований 34-й корпус рос. армії під командуванням генерала П. Скоропадського був перейменований у 1-й Укр. корпус, а у верес.— з 6-го рос. арм. корпусу сформовано 2-й Січовий Запорізький корпус( генерала Мандрика). На поч. листоп. 1917 р. укр. старшини і солдати піхот. Фінлянд. полку створили Гайдамацький курінь під командуванням сотника Пустовіта. Взимку 1917— 18 pp. деякі з цих частин брали участь у боях проти більшовицьких в-ськ у Лівобережній Україні і під час оборони Києва. Проте значна частина укр. в-ськ( 16 дивізій), які не були вчасно зняті з ф-нту урядом У Н Р, були розбиті більшовиками при спробі пробитися в Україну або в атмосфері всезростаючої анархії серед частин рос. армії самодемобілізувалися. У листоп. 1917 р. комендант Київ, військ, округу полковник В. Павленко поклав початок створенню укр. гвардії, сформувавши у Києві 2 сердюцькі дивізії. Наприкін. 1917 Р. з полонених галичан у Києві був створений Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, незабаром перейменований у Курінь січових стрільців( з берез. 1918— полк). Щ е у квіт. 1917 р. розпочався процес утворення частин Вільного козацтва, які наприкін. 1917— на поч. 1918 р. вели героїчну боротьбу проти наступаючих червоногвард. загонів, сформованих з робітників Петрограда і Москви, а згодом продовжували партизанську боротьбу на території, окупованій більшовиками. В листоп. 1917 р. для управління всіма збройними силами України було сформовано Укр. ген. військ, штаб. Наприкін. груд. 1917 р. перед початком укр.-більшовицької війни 1917— 21 pp. У Н Р з причин політ, і організаційного характеру не мала регулярної боєздатної армії. Тільки 3( 16). 01.1917 р. на засіданні Малої Ради було прийнято рішення про створення народної армії, яке, однак, через опір частини пробільшовицьки настроєних членів У Ц Р, втілювалося в життя дуже повільно.