Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Seite 510

Енциклопедичний довідник 507
Я Н У Ш Е В С Ь К И Й Григорій Юхимович( 1861— р. см. невід.)— укр. військ, діяч, генерал-поручник. Закінчив гімназію, у 1883 р. Варш. піхот. юнкерське училище, Миколаїв, академію Ген. штабу( 1890). Служив у Варш. військ, окрузі старшим ад’ ютантом штабу 18-ї піхот. дивізії, штаб-офіцером для особливих доручень штабу округу, начальником штабів 6-ї кінної та 10-ї піхот. дивізій. Учасник рос.-япон. війни 1904— 05 pp., нагороджений 2 орденами, підвищений у ранзі до генерал-майора. З 1906 р. у Моск. військ, окрузі, генерал-квартирмейстер штабу округу, начальник штабу 9-го корпусу. У роки Першої світової війни на Півд.-Зах. ф-нті, командував 19-ю піхот. дивізією. На службі в укр. армії з 1918 р. Влітку 1919 р. Я. у складі операт. відділу арм. групи брав участь в операціях Армії У Н Р під час наступу на Одесу. Після відступу Армії У Н Р за Збруч перебрався у Крим, де вступив на службу в адміністрацію уряду П. Врангеля. У 1920 р. був головою Укр. гуртка в Севастополі, за дорученням уряду У Н Р вів переговори з П. Врангелем. Згодом переїхав до Польщі. Відновлений на службі в Дієвій армії у 1922 р. Займав посаду помічника начальника Ген. штабу.
Я Н Ч Е В С Ь К И И Микола( 1888— 1923)— укр. військ, діяч, генерал-хорунжий. Н. на Херсонщині. У 1910 р. закінчив Єлизаветгр. кінне училище. У роки Першої світової війни на Рум. ф-нті, командир ескадрону 12-ї кінної дивізії, ротмістр. Після утворення УЦ Р і проголошення ухвал Всеукр. військ, з’ їздів став активним провідником українізації 12-ї кінної дивізії. Восени прибув з її частинами до Одеси, де виступив співзасновником Одес. гайдамацької дивізії. На поч. 1918 р. призначений до вишколу кінних в-ськ У Н Р. З а Гетьманату командир куреня, помічник командира 3-го піхот. полку Сердюцької дивізії, за Директорії У Н Р начальник інспекторського відділу штабу 6-ї дивізії Окремого корпусу січових стрільців. У 1920 р. брав участь у боях на більшовицькому ф-нті. З листоп. 1920 р. перебував у таборі Каліша серед інтернованих укр. військовиків. На поч. 1920-х pp. був старшиною для доручень інспекторського відділу Ген. штабу, один із керівників просвітницьких т-в, зокрема Братства Кирила і Мефодія. Очолював комісію з розробки статутів Армії УНР. Помер у Каліші.
Я Н Ч Е Н К О Володимир Ананійович( 1880— р. см. невід.)— укр. військ, діяч, генерал-хорунжий Армії У Н Р( з 1920). У роки Першої світової війни полковник рос. армії. З 1918 р. перебував на службі в укр. армії. У період Гетьманату служив у складі 2-ї кінної дивізії армії У Н Р на Волині. У 1919 р. командував кінним полком на Півд. ф-нті. Учасник 2-го Зимового походу Армії УН Р. У складі Волин. групи командував Київ, дивізією. Після повернення з операції у листоп. 1921 р. перебував у таборі для військовополонених у Щеп’ юрно. До 1934 р. перебував на генеральському обліку екзильного уряду У Н Р.
Я Р И И Ріхард( Ярри Ріко, псевд.— Карпат)( 1898— 1969)— укр. військ, і політ, діяч, член У В О та О У Н, сотник УГА та Армії У Н Р. Н. у словацько-австр. родині у Р’ їсіоні( Австрія). У 1912 р. закінчив Військ, академію у Відні. Під час Першої світової війни поручник 9-го драгунського полку австр. армії. У 1918 р. перейшов на бік УГА, у складі якої командував саперною сотнею, згодом 2-м кінним