502 Історія війн I збройних конфліктів в Україні:
502 Історія війн I збройних конфліктів в Україні:
любля( на Донці) йОсколу( суч. Старий Оскол, у p-ні якого джерела 17 ст. відзначають « Яголдайове городище »). Цей феод, зафіксований в ярлику Тохтамиша як « тьма Сарайового сина Яголдая », був успадкований його нащадками. У 1497 р. володіння роду Я. С. як частину Путивльського повіту поділено між кількома київ, боярами( у 1500 ці землі, як і решта Путивльщини, відійшли до складу Моск. держави).
ЯД ВІГА( 1371— 99)— пол. королева 1384— 99 pp. Наймолодша з 3 дочок короля Угорщини і Польщі Людвіка І Угорського та Ельжбети— дочки боснійського правителя( бана) Степана II Котроманича. У 1378 р. була заручена з Вільгельмом— сином і спадкоємцем австр. герцога Леопольда III Габсбурга і після досягнення 12-річного віку мала стати його дружиною. Відтоді виховувалась у віден. герцогському дворі. Після смерті Людвіка( 1382) повинна була разом з Вільгельмом успадкувати угор. престол, однак королевою стала середня сестра Я. Марія. Незабаром пол. шляхта, розчарована у персональній унії з Угорщиною, домоглася згоди на передачу Я. пол. престолу, призначеного для Марії. Я. була коронована у Кракові 1384 р. У 1386 р. розірвала шлюб з Вільгельмом І і у лют. 1386 р. одружилася з великим князем лит. Ягайлом( коронований королем Польщі 1386 р. під ім’ ям Владислава II), що оформило Кревську унію 1385 р. Внаслідок укладення унії в Польщі встановилася система співправління Я. і Владислава II Ягайла. На Я. покладався обов’ язок забезпечити спадковий характер пол. корони. Я. мала свою держ. канцелярію, брала участь у вирішенні зовнішньополіт. питань. У 1387 р. Я. очолила похід пол. шляхти у Галицьку Русь, що призвело до остаточного включення частини земель Галицько- Волин. князівства до складу Польщі. Я. намагалася мирним шляхом вирішити терит. проблеми між Польщею і Тевтон, орденом. У 1397— 98 pp. вела переговори з великим магістром ордену Конрадом фон Юнінгеном з метою повернення Польщі Добжинської землі. Протидіяла політ, діяльності князя Вітовта, який намагався розірвати Кревську унію і відновити незалежність Литви. Я. підтримувала розвиток науки і мистецтва, сприяла підготовці відновлення Краків.( Ягеллон.) ун-ту. Похована у кафедральному соборі в Кракові.
ЯД ЕРН И М П А РИ Т Е Т— приблизна рівність ядер, озброєнь супротивних сторін. язиги— сармат. племена, що розселились у 2 ст. до н. е. в Півн. Приазов’ ї. Про Я. згадують античні автори Страбон, Тацит, Клавдій Птолемей, Пліній, Стефан Візант. У 2 ст. до н. е. жили на узбережжі Меотиди( Азов, море), у пониззі Дону. Вели кочовий спосіб життя, займалися скотарством; жили первіснообщинним ладом, що перебував на стадії розкладу. Я. спільно з роксоланами вели війни з Рим. імперією( зазнали остаточної поразки у 174). Взимку 69— 68 pp. до н. е. здійснили 2 походи в Мезію. На межі н. е. просунулися на території між Дунаєм і Тисою, звідки витіснили даків. Частина Я. поселилася поблизу кордонів Рим. імперії, а в 2 ст. н. е. перейшла в Паннонію. У період раннього середньовіччя асимільовані навколишніми народами Центральної Європи.