Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 498
Енциклопедичний довідник
495
(дій винищувальної авіації, вогню зенітно-ракет, в-ськ, радіолок. виявлення, радіо
електронного подавлення).
Щ О Р С Микола Олександрович (1895— 1919) — більшовицький військ, діяч.
Н. у м. Сновськ (тепер Щ орс Черніг. обл.). У 1914 р. закінчив Київ, військ. -
фельдшерську школу, а в 1916 р. Вілен. військ, училище в Полтаві. Був підпоручни-
ком царської армії, учасник Першої світової війни. З 1918 р. член партії більшовиків.
У лют. 1918 р. очолив червоногвард. загін на Чернігівщині. Згодом брав участь
у формуванні військ, підрозділів у Самар. та Симбір. губерніях Росії. У верес. 1918 р.
командир Богунського полку, сформованого з розрізнених партизанських загонів
у «нейтральній зоні». У жовт. 1918 р. очолив бригаду 1-ї Укр. рад. дивізії, сформо
ваної в основному з полків ВЧК, угор. інтернаціоналістів, поволзьких татар та ін. На
поч. 1919 р. бригада під командуванням Щ . брала участь у боях з укр. в-ськами на
напрямку Чернігів — Київ. Після захоплення більшовиками Києва Щ . був призна
чений комендантом міста. З берез. 1919 р. командир 1-ї Уман. рад. дивізії. У серп,
призначений командиром Таращ. 44-ї стрілец. дивізії 12-ї армії, що вела бої з Львів,
бригадою УГА. Через конфлікт щодо організації дивізії командування армії намага
лося звільнити Щ ., але було змушене зважати на популярність начдива у в-ськах.
Убитий на позиціях одного з підрозділів дивізії під Білошицею (поблизу Коростеня)
комісаром арм. штабу за згодою командування і Реввійськради 12-ї армії. Похований
у Самарі (Росія).