Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Seite 464

Енциклопедичний довідник 461
Енциклопедичний довідник 461
полку брав участь у Півн. війні 1700— 21 pp. З а причетність до змови проти гетьмана І. Мазепи, яку очолювали В. Кочубей та 1. Іскра, був ув’ язнений. Після поразки І. Мазепи Ч. звільнили. У 1709— 14 pp. очолював Гадяцький полк, у 1715— 23 pp. ген. суддя. Власник значних земельних маєтностей. Належав до козацької старшини, очолюваної П. Полуботком, яка відстоювала політ, автономію Лівобережної України, домагався права на обрання нового гетьмана та ліквідації Малорос, колегії. У 1723 р. Ч. разом з П. Полуботком і ген. писарем С. Савичем було викликано до Петербурга і ув’ язнено у Петропавл. фортеці. Після звільнення в 1725 р. жив у Петербурзі та Москві.
Ч А Р Т О Р И И С Ь К И И Адам( Чарториський)( 1770— 1861)— князь, пол. і рос. політ, діяч. Після придушення пол. повстання під керівництвом Т. Костюшка( 1794) перебував як заручник при дворі Катерини II. Пізніше деякий час жив в Англії, став прихильником конституційного устрою. Зблизився зі спадкоємцем рос. престолу, майбутнім імператором Олександром І. Став членом т. зв. таємного комітету та міністром закорд. справ( 1804— 06). Намагався домогтися об’ єднання всіх територій колишньої Польщі, поділених між Росією, Австрією та Пруссією, шляхом династичної унії Пол. королівства з Рос. імперією. Представляв інтереси частини великого дворянства, яке намагалося пристосувати умови кріпосництва до умов капіталістичного розвитку. Брав участь у Віден. конгресі 1814— 15 pp., де був радником царя Олександра І з пол. питання. Створення Королівства( Царства) Пол. відповідало політ, планам Ч. З 1815 р. сенатор Королівства Пол. Постійні порушення царським урядом пол. конституції та наростання реакції спричинили перехід Ч. до табору ліберальної опозиції. Під час Пол. повстання 1830— 31 pp. очолював Нац. уряд, який виступав за відновлення Пол. держави у кордонах 1772 р. Після поразки повстання емігрував до Франції, де жив у Парижі. В еміграції очолював консервативно-аристократичний табір. Розвивав програму відновлення незалежної Польщі за підтримки західноєвроп. держав. До боротьби проти Рос. імперії намагався залучити йукраїнців. Серед близьких співробітників Ч. були вихідці з України Ф. Духінський і М. Чайковський. Щодо укр. питання політ, плани Ч. передбачали створення у Наддніпрянській Україні козацької держави, яка б перебувала у федеративних зв’ язках з Польщею; Галичина мала входити до складу Пол. держави.
Ч А С Т И Н И О С О Б Л И В О Г О П Р И З Н А Ч Е Н Н Я(« Ч О Н »)— воєнізовані більшовицькі загони в 1919— 25 pp., створені при заводських партосередках, райкомах, губкомах КП( б) У для боротьби проти антибільшовицьких виступів.
Ч Е Б О Т А Р ІВ Микола( 1884— 1972)— укр. військ, і політ, діяч, полковник Армії У Н Р. Н. у Полтаві. Був членом РУП та УСДРП. У 1917— 18 pp. входив до складу УЦ Р і УГВК. У 1918— 19 pp. Ч., будучи полковником Армії УН Р, організував і очолив укр. контррозвідку. Згодом Ч. керував роботою політ, департаменту М ВС, а з 1920 р. був начальником охорони головного отамана. В еміграції жив у Польщі, пізніше у Німеччині, де і помер. Особистий архів Ч. зник за нез’ ясованих обставин відразу після його смерті.