Енциклопедичний довідник 439
Енциклопедичний довідник 439
гетьмана П. Дорошенка. Влітку 1672 р. загони X. та запорожці були розбиті полками гетьмана П. Дорошенка біля Четвертинівки неподалік Ладижина( тепер Вінницької обл.). Деякий час X. жив на Волині. У 1673 р. знову розпочав за підтримки пол. в-ськ боротьбу проти Дорошенка. Зазнав поразки у бою біля Стеблова і змушений був шукати порятунку в гетьмана І. Самойловича. На Переясл. раді 19.03.1674 p. X. зрікся влади і присягнув на вірність Москві. Отримав від моск. царя маєтності у Лівобережній Україні. Останні роки життя провів у Козельці, Лохвиці йКиєві. У 1677— 78 pp. перебував в ув’ язненні за звинуваченням у встановленні таємних контактів з Польщею.
Х А Н У К О В Олександр Павлович( 1867— р. см. невід.)— військ, діяч Гетьманату, генерал-лейтенант( з 1917). Закінчив реальне училище, у 1890 р. Михайлів. арт. училище. Проходив службу в 4-йрезервній гармат, бригаді. Після завершення навчання у Миколаїв, академії Ген. штабу( 1899) обіймав посади старшого ад’ ютанта штабів 5-ї піхот. дивізії, 9-го арм. корпусу в Київ, військ, округу, згодом начальник стройового відділу штабу Владивост. краю. Брав участь у рос.-япон. війні 1904— 05 pp. З 1905 р. начальник штабу 15-ї піхот. дивізії в Одесі. У роки Першої світової війни 1914— 18 pp. на Півд.-Зах. ф-нті, начальник штабу 41-го піхот. корпусу 9-ї армії( 1914), командир 5-ї прикорд. піхот. Заамур. дивізії( 1915), генералмайор. В укр. армії з 1918 р. У трав. 1918 р. призначений губернським старостою Київщини. Сприяв формуванню частин укр. армії на терені краю.
Х А Р А К Т Е Р Н И К( химородник)— назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, а йлікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. X.— своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва. З а переказами, кошовий запорожців І. Сірко, якого обирали на цю посаду протягом 24 років, був відомим козацьким характерником.
Х А Р К ІВ С Ь К А Б И Т В А 1942 р.( 12— 29.05)— бойові дії в-ськ Півд.-Зах.( маршал Рад. Союзу С. Тимошенко) і Півд.( генерал Р. Малиновський) ф-нтів під час Великої Вітчизняної війни проти нім.-фаш. груп армій « Південь ». Мета— заволодіти Харковом. Супр-ник також готував наступальну операцію. В-ська Півд.- Зах. ф-нту, прорвавши оборону супр-ника на пн і пд від Харкова, до 19.05 повільно розвивали наступ на Харків. Відсутність активних дій на ін. дільницях ф-нту дала можливість нім.-фаш. командуванню утворити велике ударне угруповання в напрямку барвенків. виступу, прорвати оборону Півд. ф-нту і завдати удару в тил в-ськ Півд.- Зах. ф-нту, які, будучи відрізаними пр-ником у барвенків. виступі, невеликими угрупованнями почали прориватись із оточення( вийшло бл. 22 тис. чол.). Невдалий перебіг X. б. став результатом неправильної оцінки командуванням Півд.-Зах. напрямку і Півд. ф-нту операт.-стратег, обстановки і недоліків в організації наступу.
Х А РК ІВ С ЬК А Н А С Т У П А Л Ь Н А О П Е РА Ц ІЯ 1919 Р.( листоп— груд.)— успішна наступальна операція рад. в-ськ Півд. ф-нту( О. Єгоров) під час громадянської війни 1918— 20 pp., у ході якої 12.12 було визволено Харків від денікінців.