Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Seite 417

414 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
414 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
з ' я в и л и с я в 1951 р. і були виготовлені підпільно за проектом члена референтури пропаганди Н. Хасевича. Питання про чисельність У П А залишається одним із найсуперечливіших в історії укр. повстанського руху. Нім. офіційні документи наводили цифру 100— 200 тис. чол. на 1944 р. Ця оцінка часто зустрічається в працях істориків на Зх. Натомість рад. джерела називали число бл. 90— 100 тис. чол. Відповідно цю цифру можна зустріти у рад. і пострад. історіографії. Архівні документи О У Н та УПА, що збереглися на Зх, свідчать, що армія налічувала у кін. 1943 р. бл. 20 тис. чол., сягнувши своєї макс. цифри 25— 30 тис. чол. весною 1944 р. Деякі дослідники вважають число 90 тис. сильно заниженим, що підтверджують недавно оприлюднені секретні рад. документи. З а даними Н К ВС У Р С Р, за період з лют. 1944 по 1.01.1946 р. внаслідок боротьби з У П А 103 313 « бандитів » було вбито, 110 785 затримано, 15 959 заарештовано, ще 50 тис. прийшло « з повинною », що разом становить 280 тис. чол. З урахуванням того, що до цього числа потрапили люди, не причетні до діяльності УПА, все одно чисельність У П А була значно більша за 90 тис. чол. З а найновішими підрахунками, за весь час збройної боротьби під час Другої світової війни і в післявоєн. період через У П А йпідпілля О У Н пройшло понад 400 тис. чол.— майже вдвічі більше, ніж через рад. партизанські загони.
У К Р А ЇН С Ь К И Й В ІЙ С Ь К О В И Й К ЛУБ ІМ. Г Е Т Ь М А Н А П. П О Л У ­ БО Т К А— військ, організація, заснована 16( 29). 03.1917 р. на нараді представників київ, гарнізону. 18( 31). 03.1917 р. на засіданні клубу затверджено Статут, який розробив М. Міхновський. Згідно з ним, головною метою організації було згуртування всіх військовиків, лікарів, військ, урядовців( українців за національністю) для створення нац. армії та для продовження боротьби « за повну свободу України ». Справами клубу керувала Рада, що складалася з 24 членів і 12 кандидатів. Очолював Раду М. Міхновський. Клуб, відкрив свої філії на ф-нтах і по всій Україні. Перед місцевими осередками ставилося завдання сприяти зростанню нац. свідомості шляхом розповсюдження брошур, часописів та відозв із закликом до військовиків-українців об’ єднуватися в окремі нац. громади та встановлювати зв’ язок із організацією. У трав. 1917 р. за участю клубу сформовано 1-йукр. козачий полк ім. гетьмана Богдана Хмельницького на чолі зі штабс-капітаном Д. Путником-Гребенюком. Під впливом членів організації відбувалася українізація йін. військ, частин. Члени клубу М. Міхновський та В. Павелко брали участь у підготовці Полуботківців виступу 1917 p., внаслідок якого планувалося захопити владу в Києві і змусити У Ц Р проголосити незалежність України.
У К Р А ЇН С Ь К И Й г е н е р а л ь н и й в і й с ь к о в и й к о м і с а р і а т( Військовий комітет)— таємна військ, організація, створена у верес. 1918 р. для підготовки збройного повстання у Львові і встановлення укр. влади в Галичині. Складався зі старшин-українців, які служили в австр. армії та Легіоні УСС. З жовт. 1918 р. головою У. г. в. к. став сотник У С С Д. Вітовський. До складу комітету