404 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
404 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
у райхскомісаріаті « Україна » і на прилеглих до нього укр. територіях під нім. військ, управлінням було бл. 14 тис. службовців У. д. п., у дистрикті Галичина— бл. З тис., у Ген. губернії— понад 5 тис. чол. У кожному повіті( р-ні) створено повітові команди У. д. п., а в багатьох селах пости У. д. п. Повітові команди підпорядковувались окружним командам У. д. п., керівники яких, у свою чергу, підпорядковувались лише окружним комендантам нім. поліції. У великих містах діяли комісаріати і пости У. д. п. З метою надання У. д. п. характеру нац. органів підтримання порядку її службовцям дозволялось носити синьо-жовті нарукавні пов’ язки і кокарди з тризубами на шапках. Співробітники У. д. п. були озброєні нім. і трофейною зброєю, в основному карабінами. У ряді випадків гітлерівські поліційні служби залучали У. д. п. поряд з Євр. допоміжною поліцією до антиєвр. акцій, зокрема облав. Такі вимушені дії розходилися з переконаннями більшості особового складу підрозділів поліції та осн. функціями, покладеними на У. д. п., головними з яких були підтримання порядку йохорона безпеки місцевих мешканців. Весною 1943 бл. 4 тис. співробітників У. д. п. на території Волині зі зброєю в руках приєдналися до частин УПА. Невелика частина співробітників у 1944— весною 1945 р. воювала у складі дивізії « Галичина » і Укр. визв. в-ська. Після закінчення нім.-рад. війни 1941— 45 pp. більшість із захоплених рад. органами безпеки службовців У. д. п. засуджено за співпрацю з нім. окупаційними властями до смертної кари або на тривалий строк ув’ язнення у концтаборах. У 1955 р. ті з них, хто не брав участі в каральних акціях, були амністовані.
• •
У К РА ЇН С ЬК А Л ІН ІЯ— система прикорд. укріплень, що існували в 1730—
60-х pp. в Україні для оборони від нападів крим. та ногайських татар. Спорудження У. л. розпочалося за наказом імператриці Анни Іоаннівни у 1731 р. за проектом генерала І.-Б. фон Вейсбаха. Передбачалося збудувати систему укріплень завдовжки 700 верст. Будівельні роботи активно велися у 1731— 33 pp. У наступні роки У. л. постійно удосконалювалася, хоча повністю не була завершена і в 1740-х pp. На будівництві У. л. з 1731 р. щорічно працювали 20 тис. лівобережних козаків, 2 тис. слобід, козаків та 10 тис. укр. посполитих. На земляні роботи вони споряджалися зі своїм продовольством, зброєю, заступами, сокирами тощо. У 1736 р. на лінію направлено 15 тис. лівобережних козаків для обкладення валу дерном. Система оборонних укріплень починалася від Дніпра, проходила по правому березі р. Оріль( Орель) та її притоки Берестової, далі по р. Береці до її впадання у Сіверський Донець біля м. Ізюма. Довжина У. л. на початок рос.-тур. війни 1735— 39 pp. сягала 268,5 верст( бл. 286 км). Складалася з 16 фортець( св. Петра, Тамбовська, св. Михайла, Слобід., св. Олексія, Єфремівська, св. Параскеви, Орловська, св. Іоанна, Білевська, св. Федора, Козловська, Ряськівська, Василівська, Лівон., Борисогліб.) і понад 200 редутів( у т. ч. у сотенних м-ках Полт. полку Царичанці та Китайгороді), об’ єднаних між собою високим суцільним земляним валом. Обороняли лінію спочатку 9 полків ландміліції, які у 1736 р. реформовано у 20 драгунських полків( заг.