Енциклопедичний довідник 37
форми одягу особового складу рот почесних варт і учасників військ , парадів та ін . урочистих заходів .
А К Т И В Н А Д ІЛ Я Н К А Т Р А Є К Т О Р І Ї Р А К Е Т — частина траєкторії , по якій ракета рухається з працюючим двигуном . Швидкість , кут нахилу до обрію і висота польоту ракети наприкін . активної ділянки визначають дальність її польоту .
А К У С Т И К А ( від гр . akustikos — слуховий ) — у вузькому розумінні слова — навчання про звук , тобто пружні коливання і хвилі у газах , рідинах і твердих тілах , що чує людське вухо ( частоти від 16 Гц до 20 кГц ); у широкому розумінні — галузь фізики , що досліджує пружні коливання у всьому діапазоні частот і їх взаємодію із середовищем . У військ , справі досягнення акустики ( особливо гідроакустики ) знаходять широке застосування .
А Л А З О Н И — плем ’ я , яке жило в сер . 1-го тис . до н . е . в басейні р . Півд . Буг на пн від Ольвії . Дані про них містяться в працях Геродота , Страбона , Павсанія і Стефана Візант . А . займалися землеробством . Місця розселення А . на сьогодні ще недостатньо вивчені . Одна частина дослідників відносить їх до протослов ’ ян , ін .— до скіф , племен .
А Л А Н И ( самоназва — ірони ) — численні іраномовні племена сармат . походження , які жили з І ст . н . е . на території між Нижшм Дніпром і Півд . Уралом , а також на Півн . Кавказі . За свідченнями Тацита і Иосифа Флавія , здійснювали успішні походи на Крим , Закавказзя , Малу Азію і Мідію . Осн . заняттям А . в цей період було кочове скотарство , поєднане із землеробством . У 372 р . А . були розбиті гунами , в 6 ст .— аварами . Частина А . взяла участь у Великому переселенні народів через Галлію і потрапила на Піренейський п-в і в Півн . Африку . Ін . частина А . в 6 — 9 ст . відступила у передгір ’ я Кавказу і згодом увійшла до складу Хозар , каганату . Кавказькі А .— предки суч . осетин .
А Л Е К С Є Є В Ігор Іванович ( 1897 — 1955 ) — учасник нац . -визв. змагань в Україні 1917 — 21 pp ., капітан 1-го ранґу . Н . 30.06 у м . Тулі в сім ’ ї робітника . Брав участь у боях проти У Ц Р , Директорії У Н Р , денікінців . У 1919 — 21 pp . служив у Дніпр , військ , флотилії , на Чорномор . -Азов. флоті .
А Л Е К С Є Є В Михайло Васильович ( 1857 — 1918 ) — рос . воєначальник , ген . від інфантерії ( 1914 ), генерал-ад ’ ютант ( 1916 ), основоположник і перший керівник білого руху . З родини солдата , що дослужився до офіцера . Закінчив Тверську класичну гімназію , Моск . піхот . юнкерське училище ( 1876 ) і Миколаїв , академію Ген . штабу ( 1890 , першим за списком , одержавши Милютинську премію ). Учасник рос . - тур . війни 1877 — 78 pp . З 1908 р . генерал-лейтенант , начальник штабу Київ , військ , округу , з 1912 р . командир арм . корпусу . З початку Першої світової війни начальник штабу Півд . -Зах. ф-нту , фактично « архітектор » перемоги рос . армії в Галицькій битві над австро-угор . в-ськами . З берез . 1915 р . головнокомандувач армій Півн . -Зах. ф-нту . Під час Лютневої революції 1917 р . виступив за зречення Миколи II від престолу . Після жовтневого перевороту очолив Добровольчу армію .