Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Página 391

388
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
окремих операцій, у ході яких стався перелом у війні на користь союзників. Цьому
сприяли перемоги З С СРСР на рад.-нім. ф-нті, посилення нац.-визв. руху в окупо­
ваних Японією країнах. З кін. 1942 р. обидві воюючі держави вели підготовку до
нових операцій. Розпочавши їх влітку 1943 p., С Ш А та союзники до кінця року
зайняли о-ви Гілберта, Соломонові (крім о. Бугенвіль), частину Нової Гвінеї і Нової
Британії, визволили Алеутські о-ви. Воєн, дії в Китаї та Бірмі мали обмежений
характер. Т. к. третього періоду (січ. 1944— 2.09.1945) охопили великі десантні
операції союзників, активні дії в Китаї, Бірмі та ін. р-нах Азії. У 1944 р. американці
оволоділи Маршалловими, Марсіанськими і Каролінськими о-вами, завдали значної
поразки япон. флоту в битві за о. Лийте, у жовт. 1944 — лип. 1945 р. захопили
Філіппінські о-ви та о. Іводзіма і о. Окінава, 6.08 скинули атомну бомбу на Хіросіму,
9.08 — на Нагасакі, що не було викликано воєн, необхідністю. Союзники планували
вторгнення на япон. о-ви в кін. 1945 — на поч. 1946 р. Але в ході рад.-япон. війни
у серп. 1945 р. була розгромлена Квантунська армія. Втративши найсильніше військ,
угруповання та важливу воєн.-пром. базу, Японія 2.09.1945 р. капітулювала.
ТІМ УР (Тамерлан) (1336— 1405) — полководець, емір з 1370 р. Творець
держави зі столицею в Самарканді. Розгромив Золоту Орду. Здійснював завойов­
ницькі походи в Іран, Закавказзя, Індію, Малу Азію й ін., що супроводжувалися
руйнуванням багатьох міст, знищенням і поневоленням населення.
Т О Л Б У Х ІН Федір Іванович (1894— 1949) — маршал Рад. Союзу(1944),
Герой Рад. Союзу (1965, посмертно), Герой Народної Республіки Болгарії (1970,
посмертно). Н. 4.06.1894 р. у с. Андроники (тепер Ярослав, обл. Рос. Федерації).
Учасник Першої світової війни, штабс-капітан. З 1918 р. у Червоній армії. Закінчив
школу штабної служби (1919), курси удосконалення вищого командного складу (1927,
1930), Військ, академію ім. М. В. Фрунзе (1934). Під час громадянської війни
брав участь у боях проти в-ськ Юденича, Польщі та в ін. операціях. З верес.
1937 р.— командир стрілец. дивізії, а з лип. 1938 до серп. 1941 р.— начальник
штабу Закавказького військ, округу. У період Великої Вітчизняної війни — началь­
ник штабу ряду ф-нтів, командував арміями, в-ськами Півд., 4-го і 3-го Укр.
ф-нтів — в операціях на річках Міус, Молочна, при визволенні Донбасу і Криму,
а також при визволенні Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії. З лип. 1945 до січ.
1947 р.— головнокомандувач Півд. групи в-ськ, пізніше — командувач Закавказь­
кого військ, округу. Нагороджений: 2 орденами Леніна, орденом «Перемога»,
2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-го ступеня, орденами Куту-
зова 1-го ступеня, Червоної Зірки, 9 медалями та 5 орденами і медалями іноземних
держав. Помер 17.10.1949 р. Похований у Москві на Красній площі.
ТОЛУБКО Володимир Федорович (1914— 89) — головний маршал артилерії
(1983), Гер ой Соціалістичної Праці (1976). У 1972— 85 pp. головнокомандувач
ракет, в-ськ стратег, призначення — заступник міністра оборони СРСР.